У стародавні часи, коли Земля була ще зовсім юною і населяли її не тільки люди, але й різні чарівні казкові народи, бісер могли створювати лише гноми. Таке велике чудо вони зберігали в найсуворішій таємниці. Цим маленьким і одночасно сильним істотам, які вміли цінувати й зберігати Прекрасне, була підвладна цілюща сила променів світла, яких так не вистачало в печерах під землею. Гноми навчилися збирати й перетворювати проміннячка нашого Сонця й використовувати неземну силу космічних зірок. Ними вони висвітлювали свої підземні міста й чертоги, створювали живі прикраси й вбрання, зціляли душі свого народу й гостей, що заблукали в їхніх незліченних володіннях.
|
Відблиски золотого піску, гірських кристалів й підземних річок – тисячі блискотливих іскорок – перетворювалися гномами за допомогою чарівництва в розсипи дорогоцінних бісеринок і бусинок. Тільки дивовижній народ, який жив глибоко під землею в надрах печер, був спроможний із променів призахідного сонечка зробити вогняно-червоний бісер, із аромату чайної троянди – світло-жовтогарячий, а яскраво-жовтий – із шереху опадаючого осіннього листя. Найрізноманітніші кольори й відтінки бісеру утворювалися через знання мудрих давніх секретів! Гноми, які пізнали сенс буття й таємницю блиску дорогоцінних каменів, передавали ці знання з покоління в покоління.
У ті часи жоден смарагд не міг зрівнятися із зеленими бісеринками, зробленими за допомогою чарівництва із джерельної води й листочків гранатового дерева. Будь-який сапфір тьмянів перед неземним сяйвом синього бісеру, створеного з відблисків нічного неба й пір’їнок Синього птаха. Не дивно, що небувала чистота й прозорість бісеру, його загадковий блиск, який можна порівняти лише зі світлом далеких зірок, вабили не тільки казкових істот, але й людей. |
 |
Минуло чимало тисяч років, і казкові істоти начебто стали зникати із земних просторів. Насправді їх просто перестали бачити, спілкуватися й вірити в них. Люди забули, що вони теж чарівні істоти, захопилися колекціонуванням і накопиченням дивних паперових фантиків. Багато хто заблукав у пастках своїх власних страхів і бажань, деякі, немов рибки, попалися в якусь «всесвітню мережу», а найневдачливіші абияк існують в «реальному світі», граючи в президентів, політиків, бізнесменів...
Однак добрі починання ніколи не вмирають. Якимось чином частина секретів гномів збереглася й перейшла до людей. Найгідніші з них дотепер можуть відвідувати Простір Бісерних Чудес, звідки черпали своє вміння стародавні гноми, і відроджувати таємниці створення незвичайних живих бусинок і бісеринок у нашому світі.
Такий бісер, потрапляючи в чесні руки, допомагає зв'язувати світ казки з світом «реальності». Шедеври, створені таким чином, вважалися безцінними за всіх часів і в усіх країнах.
А от у наші дні бісерні дива вже настільки здичавіли без чарівної уваги, що частенько перетворюються у звичайні неодухотворені блискучі скельця... Вони заповнюють ярмарки, ринки, магазини й супермаркети, втративши незримий зв'язок із чудом життя.
Але навіть ці самотні бусини усе ще можуть перетворитися в чарівні шедеври, якщо Ви доторкнетеся до них з гарним настроєм, добрим серцем і вмінням цінувати ті миті творчого натхнення, які неодмінно будуть із Вами, якщо Ви збережете дружбу із чарівним Простором Бісерних Чудес!
Я навряд чи помилюся, якщо скажу, що кожній людині, будь вона маленькою Дитиною або вже зовсім дорослим Дорослим, хоча б раз мріялося побувати в Чарівній країні.
Можливо, хтось із тих дорослих, які в дитинстві недоїли морозива, скажуть діловито: «Ні, чарівні країни не для нас, високоосвічених, багатосильнообізнаних людей – це все для маленьких дітлахів». Але не лякайтеся – подорослішавши, Ви не обов'язково станете такими ж занудами. Малюком не припиняють бути за віком. Малюком можна тільки перестати себе почувати. Якщо Вам навіть 96 років – духом Ви можете бути молодшим за свого правнука! І якщо виберетеся до нас, у Чарівну країну, я впевнена, що йти звідси Вам точно не захочеться! Секрет у тім, що Отут можливо Все-Все-Все, про що тільки можна помріяти! Усякий, хто потрапляє Сюди, відразу ж починає фантазувати й творити небувалі дивовижні чудеса! Ідеї найдивовижніших створінь злітаються до нього й починають лізти в кишені й за комір, а найкрасивіші бісеринки прикочуються самі, щоб перетворитися у новий, небувалий шедевр!
Потрапити в цей світ дуже просто, тому що створили його тендітні й мудрі істоти – феї та ельфи. Кожна Дитина хоча б раз попотрапляла в гості до нас уві сні. До речі, всі Ваші приховані вміння й таланти – теж Звідси.
Натхнення ельфів і невагомих чарівниць-фей створили багато незвичайних чудес, але дивом із див я б назвала відкриття Чарівної Бісерної країни казок, де будь-які, навіть найменьші бісеринки можуть стати і фантастичним замком, і таємничою твариною, і навіть перетворитися в прекрасну принцесу!
Ви теж можете потрапити в цю країну, або, можливо, бували там раніше. А може бути, колись, давним-давно, біля Джерел Нашого Всесвіту, саме Ви й створили Її з іскорки Творчого пориву й самих добрих відтінків Казковості?
Пам'ятаєте, як це було?..
У сиву давнину, коли Казка вільно почувалася на просторах Землі, і безліч дивовижних істот вільно розгулювали по ній, не побоюючись потрапити в зникаючу книгу казкових народів, жила на світі одна чудова й симпатична, допитлива маленька фея. Вона була не тільки дуже цікавита, але й безмежно дружелюбна. Будь-яка, навіть найнепривітніша людська істота розпливалася в посмішці, почувши за спиною стрекіт її легких, мереживних крилець. Ще вона дуже любила танцювати із сонячними зайчиками й купатися в променях призахідного сонця. Від цього на її довгих віях і кінчиках пальчиків ще довго залишалося райдужне світіння. А коли наставала ніч, фея ходила в гості до незвичайних друзів-світлячків, з якими разом весело сміялися й співали, складаючи іскристі послання далеким зіркам.
Одного разу тихою безмісячною ніччю фея, як завжди, подалася в гості до своїх друзів. Але маленький будиночок світлячків, схожий на ліхтарик, не світився цієї ночі, а всі прекрасні вогники на їхніх спинках – згасли. І ніхто-ніхто не міг сказати, чому саме це відбулося.
Тоді фея вперше у житті трошечки засумувала. Але потім вона подумала: «Я все ж таки фея! Не буває задачі, яку не змогла б вирішити навіть найменша чарівниця!».
Подумавши так, фея відразу ж повеселішала, і в голову до неї сама собою заплигнула чудова Ідея! Ще в дитинстві її пра-пра-пра-феєчка розповідала про дивні Простори Чудес, настільки чарівні, що вони виконували мрії тих, хто був щирий і чистий душею!
Порадившись із цією чудовою Ідеєю, фея відразу ж відправилася в дорогу!
Їй не страшні були ні круті схили кам'янистих ущелин, ні завивання гоблинів, ні дивні погляди злих чарівників! Вона перелітала від вуха до вуха лютих гоблинів і нашіптувала їм смішні й добрі історії. А злі чарівники після її дзвінкого сміху йшли на пенсію писати мемурари (дуже розумні спогади про не дуже розумні життя).
Так наша фея добралася до Високих гір. Не встигла вона як слід оглядітися, як її увагу привернула безліч різнобарвних яскравих проміннячок. Відірвавшись від сузір'я Веселих Синьоочок, вони виткалися у фігуру чарівної істоти й зникли у великій печері під горою.
|
«Дуже цікаво!» – вигукнула фея й обережно пішла за цим видінням.
Вони довго йшли тунелями, доки не вийшли у величезний зал, освітлений тисячами вогнів. У залі була безліч дивних маленьких істоток. Ви вже, напевно, здогадалися, що це були гноми. Але маленька фея ніколи їх не бачила, тому вона завмерла в нерішучості. Можливо, вона навіть і не повірила би в них, якби сама не була казковою жителькою. А чарівна істота продовжувала рухатися до середини залу. Досягши яскравого сяючого кола, схожого на відбиття сонця у воді, вона розсипалася на мільйони блискотливих осколків, що зберігали десь у собі загадкове сріблисте світіння. Кожний з осколків був схожий на маленьку зірочку. Побачивши це чудо, нікому б і в голову не прийшло називати його – «кульками з дірочками» або, що ще гірше, – «вихідним робочим матеріалом». Це був бісер, самий звичайнісенький чарівний бісер! |
Я впевнена, що не тільки гноми-чарівники, які перетворюють проміннячка в бусинки, але й самі завумно-зазубрені дітки й дідки задивилися б на цей танець. Він супроводжувався справжніми чудесами!
|
Спочатку бусинки, розсипані по підлозі, стали розпалюватися, немов вугілля багаття. Потім вони зазвучали, як дзвіночки, заблищали діамантовим світлом і здійнялися в повітря, створюючи в просторі залу й світло вогню, й велич заходів, й величезні хвилі розбурханого моря... Море перетворювалося в раковину перлини, яка у свою чергу розсипалася зграйкою блискучих рибок. Рибки ховалися у величезну червону квітку, а із квітки вилітали райськими пташками. Все навколо наповнилося шелестом листя і запахом лугових трав, з яких, як гриби після дощу, виростали фантастичні замки...
|
|
Гноми ойкнули й поклонилися, розуміючи значимість такого чудового подарунка. Адже дійсним чарівникам не потрібні слова. А феєчка зробила останній рух, і бісерні фігурки спалахнули, переливаючись райдужним світлом. Так був відкритий Простір Бісерних Чудес...
Погостювавши у гномів, феєчка відправилася в дорогу назад. І хоча гноми не люблять залишати своїх володінь, один з них відправився проводжати гостю – настільки він був зачарований відродженням ще одного нового Простору Чудес.
Коли гном і фея вийшли з печери, вставало сонце. Наступав чудовий ранок!
– Здраствуй, день! – вигукнула щаслива феєчка. Вона глянула на гномика й сказала: – Я дарую тобі ім'я Здравствуйдень!
– А я тобі – Ясна! – відповів гном.
Іскорки спаленілої ранкової зорі Здравствуйдень перетворив у рожевий і абрикосовий бісер. Саме ці чарівні бусинки стали першим справжнім земним бісером. З нього Ясночка зробила маленькі ліхтарики й перетворила їх у вогники для світлячків. І потім, коли вона повернулася до своїх друзів, вони знову стали розмовляти вночі із зірками й дуже весело та щасливо сміятися.
А іноді Ясночка згадує печери добрих гномів і знову починає творити свій дивний танець – танець бісерних скульптур, у якому можна побачити й світло вогню, й велич заходів, й величезні хвилі розбурханого моря, й... всі Ваші майбутні бісерні шедеври, мої милі, добрі, найчарівніші на цьому світі Діти!
Пізніше люди придумали свою власну історію створення бісерних чудес. Науково обґрунтовану й історично доведену. Її Ви можете прочитати на сторінці
«Історія бісеру у світі».
Напевно, Ви вже самі здогадалися про одну страшну таємницю, яку подарувала людям феєчка Ясночка! Ідеї Ваших майбутніх робіт знаходяться безпосередньо навколо Вас! Так-так, не дивуйтеся, краще подивіться по боках. Якщо Ви мешкаєте в горах, то можете сплести диво-квіти, які ростуть на гірських схилах, або ширяючого орла, або гарного метелика. Якщо Ваша батьківщина степ, сплетіть коника, пухнасту траву або просто ховрашка! Але навіть якщо Ви живете в місті, ідей навколо – скільки хочеш! Будь-яка квітка, гілочка, тварина, яких Ви побачили, – все це готові підказки, які можна перетворити в Чудо! А скільки ідей у снах і казках – годі й казати!
А які скарби таїть Ваше серце, Ваша Душа...
Не бійтеся частіше заглядати туди!
І не засмучуйтеся, якщо втілити всі свої відкриття не виходить відразу.
Будь-який Простір, а тим більше Бісерних Чудес, відкриває свої таємниці поступово.
Особливо тим, хто не боїться втілювати всі свої ідеї самостійно й наяву!
Як кажуть усі феї: «Не той чарівник, хто знайде Чарівну країну, а той, хто зможе відкрити Її для кожного доброго серця!». Отже, відважні дослідники Простору Бісерних Чудес, запасіться хоробрістю, працьовитістю й завзятістю, щоб приступитися до здійснення своїх Великих ідей!
Для цього, крім мрії й фантазії, Вам знадобляться бісер, дріт, віра в себе й невгамовна енергія, які перетворюють неживий матеріал в одухотворений чарівний шедевр!
|
|
З ЯКИМ БІСЕРОМ ДРУЖИТИ
| |||||||
|
|
 |
|||||||
|
||||||||
 |
||||||||
 |
||||||||
|
|
|
 |
 |
 |
|
|||
 |
||||||||
Дуже важливо, щоб обраний Вами бісер не був зроблений спадкоємцями ледачих гномів, які, на жаль, теж іноді зустрічаються. Ці гноми, переспілкувавшись із деякими людьми, втратили чарівну силу й стали виготовляти бісер «дешевими виробничими методами з використанням прискорених технологій і низькоякісних матеріалів п'ятдесят шостого сорту». Уявляєте, як може виглядати такий бісер? На щастя, його можна легко впізнати, бо в нього:
* тонкі стінки, які дуже тендітні й часто ламаються;
* неміцне покриття, яке стирається. Найчастіше такий бісер дуже яскравий і чепурний, але якщо придивитися, то можна побачити, що кольори бісеру визначає фарба, яка знаходиться усередині бісеринки. Варто крізь таку бісеринку просмикнути дріт, і фарба злущується, перетворюючи кольоровий бісер у брудно-прозорий. Ще одним з недоліків покриття є його нестійкість на самих бісеринках. Якщо потерти такий бісер пальчиками, то кольорова бісеринка перетвориться на прозору або істотно поміняє свою яскравість. А нестійке перлове покриття перетворить ваш бісер зі скарбів русалочки в некрасиві подряпані кульки.
«Ледачий» бісер так само можна відрізнити за:
* маленькими отворами в бісеринках. Дріт (0,315 мм у діаметрі) має проходити в бісеринку хоча б чотири рази! У крайньому випадку – три.
* неоднаковим розміром бісеру одного виду. В одному пакетику можуть бути бісеринки різного розміру та висоти – від 0,5 мм до 1,5 мм.
Я, добра фея, раджу Вам не заохочувати лінощі нероб, а дружити тільки з гарними здоровими світлячками-бісеринками.
|
|
 |
 |
 |
|
|
|
ЗАСТИГЛІ ЛІНІЇ СВІТУ АБО СВІТ ДРОТУ
НАШІ ПОМІЧНИКИ
ПРО ГОЛОВНОГО ПОМІЧНИКА |
|
|
|
||
ДОДОМУ