|
||||||||||
|
|
Ганеша зображується присадкуватим, з великим животом, чотирма руками й головою слона з одним бивнем. У трьох руках він тримає анкуш (сокиру), пашу (аркан) та іноді раковину. Четверта рука може зображуватися з жестом "обдарування подарунками", однак найчастіше вона тримає ладду – солодку кульку з горохового борошна. Його невеликі очі сяють, немов дорогоцінні камені. Ганеша сидить на пацюку (або ж він його супроводжує). Колись пацюк був демоном, але Ганеша приборкав його й зробив своєю ваханою (їздовою твариною). Цей демон символізує суєтність і зухвалість. Таким чином, Ганеша скоряє брехливу суєтність, гординю, егоїстичність і зухвалість. Зовнішній вигляд Ганеші не дуже привабливий для раціонального розуму. Голова тварини й присадкувате товсте тіло можуть не подобатися, здаватися смішними і небожественними. Але Ганеша є заступником людей витонченого розуму, які не обманюються зовнішнім виглядом. Хто не в змозі побачити в Ганеші Божественне й звертає увагу тільки на його вульгарну зовнішність, той стає жертвою раціонального розуму (лівої півкулі мозку), який є найбільшою перешкодою на шляху духовного розвитку. Сприйняття Ганеші як Божественної Сили заспокоює раціональний розум, розсіює всі його сумніви, які залишаються нашими лютими ворогами. Проста практика заклику Ганеші за допомогою молитви, виявленя донього належної поваги й покірності дозволяє скорити раціональний розум і керувати ним. Божественний Ганеша непохитний. Тих, хто медитує на ньому й закликає його на початку будь-якої мирської або духовної справи, він наділяє твердістю. Пурани* пропонують безліч версій історії народження Ганеші й походження його слонячої голови. В одній із них розповідається, що він був зліплений з мазі, яка очищує (убтана). Парваті, Божественна Мати, зібрала цю мазь зі свого тіла і тому вона містила домішок її тілесних виділень. Розповідають, що одного разу, зібравшись викупатися, Парваті виявила, що одного зі стражів її будинку немає на місці. Вона взяла убтан, зліпила з нього фігурку дитини й вдихнула в неї життєву силу, прану. Вона зробила це дитя своїм охоронцем, озброївши його непереможним жезлом і наказавши нікого не допускати в її палацові покої. Юний стражник виконав наказ своєї матері та господарки й став зовні з жезлом у руці. У цей час до палацу з'явився бог Шива, який вирішив відвідати свою дружину Парваті. Коли маленький хлопчик біля дверей не дозволив йому ввійти, Шива розлютився і почав загрожувати, однак маля залишалося непохитним. Його опір вдалося зломити тільки обманом, який влаштували всі солідарні із Шивою боги й демони. У приступі люті бог Шива розбив хлопчикові голову тризубцем (згідно з іншим варіантом цієї історії, це зробив бог Вішну). Довідавшись про те, що трапилося,. Божественна Мати засмутилася й попросила Шиву повернути дитині життя. Брахма заспокоював Парваті, а Шива відправився на пошуки голови для дитини, щоб оживити його тіло. Настала ніч, і всі матері спали, міцно обійнявши своїх дітей, так що Шива не зміг знайти жодної голови. Однак потім він побачив спляче за спиною матері слоненя й скористався цією можливістю. Шива заволодів слонячою головою, прикріпив її до тіла маляти-стражника й повернув його до життя. В іншій із численних версій стверджується, що Ганеша народився як подарунок, отриманий Парваті за її молитви, зверненої до бога Вішни. Божественна Мати запросила всіх богів і напівбогів у гості, щоб вони благословили її дитя. Вони покірно розглядали прекрасну дитину – всі, за винятком Шані (Сатурна), який уп'явся в підлогу, тому що його дружина наклала на нього закляття: той, на кого він подивиться, миттєво перетвориться в попіл. Божественна Мати образилася через таку поводженням і наполягала на тому, щоб Шані подивився на дитину й виразив своє захоплення. Шані розповів Божественній Матері про закляття й відмовився глянути на маля. Однак Божественна Мати була впевнена, що, незважаючи на закляття, погляд Шані не нашкодить її дитині, і тому знову зажадала, щоб Шані подивився й благословив його. Ледь Шані підняв погляд, як голова дитини згоріла дотла. На спині Гаруди (божественного орла) Вішну відправився на пошуки дитячої голови й, за порадою бога-творця Брахми, повернувся з першою ж знайденою: він приніс голову слоненяти. Існує безліч історій про народження Ганеші в різні кальпи (епохи), але всі вони вказують на одне: Ганеша був витвором Божественної Сили, будь-то Шива чи Шакті. Він був створений як страж, або охоронець, палацу Божественної Матері. Це означає, що людина може наблизитися до Божественної Матері тільки з дозволу Ганеші, що є також богом мудрості й розсудливості. Надзвичайно цікава й повчальна історія розповідає про те, як цей бог став заступником усіх ган і одержав звання Ганеші. Давним-давно єдиним стражем богів, напівбогів, людей, демонів, духів, примар і інших створінь був Шива. Однак Шива увесь час перебував у блаженному стані самадхи (трансу), і тому всім істотам, включаючи богів, було дуже важко зв'язатися з ним. Коли з ганами траплялося лихо, їм доводилося годинами розспівувати гімни й молитви, щоб повернути бога Шиву до звичайної свідомості. Вони відчували потребу в іншому охоронцеві, що був би поруч у будь-яку мить, вирішував розбрати й забезпечував безпеку у важких обставинах. Гани звернулися із цим проханням до Брахми, однак він не зміг нічого придумати й запропонував Вішну змусити бога Шиву призначити нового Ганапаті ("проводиря ган"). Вішну запропонував, щоб гани вибрали як охоронителя одного із двох синів Шиви: Карттікейю (Субраманью) або товстобрюхого Ламбодара (так спочатку звали Ганешу). Щоб з'ясувати, хто із братів гідний бути проводирем ган, боги й напівбоги вирішили провести змагання. Вони придумали для синів Шиви одне завдання й обумовили день, час і місце проведення змагання. У призначений день усі з'явилися спостерігати за змаганням. Суддею призначили Вішну; центральні місця зайняли Шива й Божественна Мати Парваті. У визначений час Вішну оголосив присутнім суть змагання: брати мали обійти весь всесвіт і якомога швидше повернутися назад. Той, хто повернеться першим, і стане Ганешою, владикою всіх ган. Ледь почувши умови й завдання змагання, Карттікейя підхопився на свого швидколетного павича й зник у просторі, щоб якнайшвидше облетіти весь всесвіт. Тим часом Ламбодар продовжував сидіти на своєму пацюку й не рушив з місця. Побачивши, що Ламбодар не поспішає, Вішну запропонував йому поквапитися. Після настійних прохань Вішну вступити в змагання, Ламбодар посміхнувся й направився до своїх батьків, щоб засвідчити їм свою повагу. Боги й напівбоги дуже здивувалися, побачивши, що, замість того, щоб кинутися в космос, Ламбодар об'їхав навколо Шиви й Парваті, своєї матері, яка являє собою споконвічну Пракриті, причину існування всіх явищ. Зробивши коло, Ламбодар повернувся на своє місце, поклонився батькам і оголосив: "Я виконав завдання. Я обійшов весь всесвіт". "Це неправда, – вигукнули боги й напівбоги. – Ти нікуди не йшов. Ти просто ледар!" Склавши руки, Ламбодар зупинився перед богом Вішну й сказав: "Я знаю, ти зрозумів, що саме я зробив. Однак для того, щоб це стало зрозуміло всім, я поясню: я дійсно виконав завдання й обійшов весь всесвіт, тому що цей cвіт імен і форм являє собою лише вираження й прояв Божественної Матері й Божественного Батька. Вони є джерело всього існуючого. Я обійшов це джерело, що є Істиною, сутністю усього, що тільки є, суть усіх явищ. Мені відомо, що ця сансара (феноменальний світ) являє собою океан відносного існування, що вона ілюзорна – і тому немає ніякого сенсу залишати за спиною Істину й обходити всю ілюзію. Мій брат усе ще блукає по ілюзорному світі відносного існування. Коли він осягне Істину, він також повернеться сюди – до тієї Істиноу, що єдина; все інше, включаючи мене й вас, ілюзорне". Його заява викликала серед ган проблиск справжнього розуміння, і вони були вражені й захоплені мудрістю цих слів. Вихваляючи витончені міркування й прояснену поведінку смішного на вигляд товстобрюхого Ламбодара, вони визнали його своїм заступником, Ганешою. Коли Вішну прикрашав чоло слоноголового бога знаком перемоги (тілаком), з'явився мокрий від поту захеканий Карттікейя. Він розлютився і став заперечувати право Ганеші на перемогу. Боги пояснили Карттікейї витончений розум і мудрість Ганеші й сказали: "Ти погнався за матеріальним, яке є ілюзорним; ти обійшов звичайний світ, чиє існування відносне. Це означає, що ти не здатний безпосередньо сприймати Істину". Своєю поведінкою у змаганні Ганеша довів, що всесвіт являє собою лише розширення Істини. Істина є його джерелом. Феноменальний світ є майя (ілюзія). Карттікейя усвідомив, що майя обдурила його, і що його подорож по світі мінливих явищ була марною, і він витратив сили заради міражу. Карттікейя поводився, як всі смертні, що дивляться на світ імен і форм як на справжню реальність і тому опинився в пастці майї. Він змирився зі своєю поразкою і титул Ганеші був присвоєний тому, чия мудрість перевершила матеріальне існування, чий точний і пильний погляд був спрямований на справжню реальність. Бог Вішну оголосив, що із цього часу всі гани будуть вихваляти Ганешу на початку всіх важливих справ.
Ганеша-янтра
Шестикутна зірка шафранового кольору символізує рівновагу, викликану накладенням зверненого вершиною вверх чоловічого трикутника й зверненого вершиною вниз жіночого трикутника.
|
|||||||||
