"Бачите сяйво в центрі зірки? Тут – джерело енергії, яка дає всім існування. Подібно птахові Феніксу, Світова Людська Душа вічно вмирає й вічно відроджується в Невгасимому Полум'ї. Кожну мить вона розділяється на безліч окремих зірок, подібних до вашої, і кожну мить возз'єднується, не зменшуючись ні в змісті своєму, ні в обсязі. Форму зірки ми надали їй тому, що, подібно до зірки, у мороці дух Духа духів завжди висвітлює матерію. Пам'ятаєте, як в осінньому земному небі спалахують падаючі зірки? Подібно цьому у світі Творця щомиті спалахують ланки ланцюга "душі–зірки". Вони розсипаються на уламки, як розірвана перлинна нитка, як краплі дощу, уламки–зірки падають у світи творіння. Щосекунди на внутрішнім небі з'являється зірка: це, возз'єднавшись, "душа–зірка" піднімається до Бога із світів смерті. Бачите два потоки із цих зірок – спадний і висхідний? Це справжній дощ над нивою Великого сівача. У кожній зірці є один головний промінь, по якому ланки всього ланцюга, як через місток, проходять над безоднею. Це "цар душ", той, який пам'ятає й несе в собі все минуле кожної зірки. Слухайте уважно, мандрівники, найголовнішу таємницю Гори: з мільярдів "царів душ" складається одне верховне сузір'я. В "мільярдах царів душ" раніше вічності перебуває Один Цар – і на Ньому сподівання всіх, вся біль нескінченного світу..."
	Джерела і становлення релігії Космологія. Священні тексти. Божества Обряди й звичаї зороастрійців Погляди із сьогодення
	Основні релігії Сатья Саї Баба ЕКМ