|
|
СОРОКА-ПРЕЗИДЕНТ
Казка
У лici жили-були звіpі. Пізньої осені звipі провели телефон. Сорока дзвонила Ведмедю, але Ведмідь не відповідав. Тоді Сорока подзвонила Мишці, але й Миша теж не брала слухавку. Тоді Сорока подзвонила Білочці. Білочка взяла слухавку та питає:
– Хто на зв’язку?
– Це я! – закаркала Сорока.
– А що тoбi треба? – запитала Білочка.
– Який номер Лисиці?
– Зараз, – сказала Білочка, – зараз подивлюся.
– П’ять, нуль, шість, три, – відповіла Білочка.
Сорока подзвонила до Лисиці та й питає:
– Лисичко-сестричко, чому Ведмідь та Мишеня не відповідають?
– А тому, що вони сплять. А ти, дурепа, на морозі мерзнеш.
Сорока подзвонила до Вовка, він теж не відповів. Тоді Сорока полетіла разом з телефоном. |
 |
Прилетіла Сорока на АТС та й просить:
– Люди добрі, мені не подобається цей телефон. Дайте мені сотовий телефон, щоб кожен раз не літати додому, щоб подзвонити, а я вам дам свій.
Обмінялись телефонами.
А тоді Сорока полетіла до університету, там вона на курси «Єшко» поступила, іноземні мови вивчала. А потім в банку охоронцем служила, та й гроші заробляла. А потім вона собі 600-й «мерседес» купувала і ще ранчо на Багамах. І в банку рахунок відкрила, на себе свої гроші вклала.
Потім Сороці забажалося нової машини, але вона вирішила купити корабель та літак, щоб не трудити крила.
Далі Сорока вирішила зробитися звіриним депутатом і пішла до Білого Американського Звіриного Дому та й подала заяву у Верховну Раду Америки. А вже через тиждень почалися звірині вибори. І Сорока виграла вибори на чотири голоси у самого Лева! Лев луснув від заздрощів.
І у районі, котрим правила Сорока, з’явилися школи, університети, магазини, кіно, лікарні, фірми «Кodak» та й бюро екскурсій в інші ліси та й по морю на кораблі Сороки. А ще авто-сервіси та кафе. І звірям у цьому районі жилося гарно (дуже добре). Але й іншим звірям захотілося гарно жити.
А поки інші звірі хотіли жити гарно, Сорока купувала більше літаків та кораблів.
Аж знову вибори депутатів у лісові президенти. І всі жителі проголосували за Сороку. І Сорока стала президентом лісових звірів. І всім жилося гарно та щасливо. І більше ніхто не називав Сороку дурепою, а навпаки, Сорока стала розумна, а Лисиця як сиділа з телефоном у норі, так і сидить.
Одна біда: Сорока так звикла до «боїнгів» та «мерседесів», що зовсім розучилася літати самотужки. Але вона зовсім не жалкує за цим.
|
|
|
