Я впевнена, що сплести першу у Вашому житті квіточку було зовсім не складно! Сподіваюся, Ви догадалися, що у важких ситуаціях треба довіряти своїм внутрішнім відчуттям або інтуїції. Особливо, якщо ці відчуття допомагають Вам відшукати дорогу до Чарівної Країни, яка знаходиться зовсім поруч – біля кінчиків наших пальців...
Але є ще деякі таємниці й секрети, які необхідно Вам відкрити на самому початку шляху, щоб подорож по Просторах Бісерних Чудес була не просто цікавою, але й легкою. У Вас є можливість ще раз переконатися, що за кожним чарівництвом крім натхненності й окриленості стоять працьовитість і вправність того, хто це чарівництво створює.
Берегинею таких особливих секретів є моя пра-пра-пра-феєчка-Ясночка. Стільки загадкових і неповторних бісерних пречудес не створила жодна фея у світі! До того ж, саме вона з епохи в епоху надихала всіх талановитих майстрів, розкриваючи перед ними секрети чарівного рукоділля. Отже,
ПЕРШИЙ СЕКРЕТ, у якому розповідається про якості характеру, що дозволяють творити чудеса.
Скажу Вам по-першосекретному: характер людини, особливо майбутнього чарівника, визначає все його подальше життя й служить компасом у справі оволодіння будь-якою майстерністю, у тому числі й мистецтвом бісерного рукоділля. Тому, мої дорогі пра-пра-пра-чарівнички, будь-яка робота починається з Вас самих!
Для початку Ви повинні ясно уявити собі свій майбутній шедевр, можливо, навіть замалювати його. Тоді цей образ у вигляді ідеї й творчого пориву проявиться в казковому просторі, і феї, побачивши його, зможуть краще Вам допомогти!
Потім Ви повинні упорядкувати свій галасливий внутрішній світ! Зазвичай наші думки дуже непосидючі – увесь час скачуть і ні на секунду не замовкають! Отож, Вам потрібно навчитися зупинятися, заспокоюватися й перенастроюватися – бісер дуже не любить «наскоків», цінує Вашу увагу й терпіння. Якщо ви поставитеся до своїх робіт з належною повагою, кожна хвилинка, яку Ви проведете у співтворчості, стане найціннішим скарбом, і Ви самі це відчуєте! Тому сядьте, розслабтеся, глибоко вдихніть і скажіть: «Здраствуй, бісер! Я готовий! Зараз ми з тобою будемо Творити!» – цього цілком достатньо, щоб бісер Вам відкрився й став Вашим другом! Ви собі уявити не можете, як він скучив за людською увагою!
Ніколи не витрачайте часу даремно! Саме сьогодні найкращий день для творчості, тому запрошуйте в гості Натхнення й починайте майструвати, не відволікаючись на різні пустощі та дрібниці!
Не лінуйтеся і не впадайте у відчай в складних ситуаціях! Їх у Вас буде предосить. Складною ситуація здається тільки напочатку, коли Ви починаєте набувати майстерності і переборювати своє невміння. Варто Вам заспокоїтися й подумки згадати, що наш світ пронизаний найтоншим Чарівництвом, будь то знайомство з феями чи просто світла посмішка, – і рішення прийде само собою! Навіть якщо Ви не вірите в казку й добрих пра-пра-пра-феєчек!
А тепер – про те, як за допомогою гарного характеру перемагати цілком серйозні проблеми!
Щоб попередити Вас, хочу відразу розповісти про них, а заодно – і про типові спокуси, за допомогою яких спробують збити Вас із толку всі шкідливі якості-заважалки світу! Спочатку дріт буде переплітатися, як змія, колотися, як кактус, і обплутувати Вас із голови до ніг, а бісер улаштує гру в схованки й доганялки... Додайте сюди ще нагадування про шкільні домашні завдання (від батьків), ігри у дворі (від друзів і подруг), ярмо комп'ютерних ігор (з усіх боків) – і Ви зрозумієте, чому нам так важко зосередитися на Головному. Спокій – ось одна з найважливіших якостей, які супроводжують справжніх Чарівників. Холоднокровно розплутайте дріт, зберіть бісер, подібно до індіанця Зірке Око, який за кілометр може порахувати мурах на землі, заспокойте батьків, зробивши всі уроки на тиждень уперед, скиньте комп'ютерне ярмо й... Почніть усе з початку, довівши собі й навколишнім, що Ви готові йти до наміченої мети із завзятістю щирого Чарівника.
І ще: нізащо на світі не соромтеся вчити інших тому, що Ви вмієте робити самі! Разом Ви набагато цікавіше й швидше опануєте секретами бісерної майстерності. А робота, що створюється зі справжніми друзями, – і підростає швидше, і чарівніє не щодня, а щогодини, – адже до неї прикладено тепло вже декількох сердець!
ДРУГИЙ СЕКРЕТ призначений для тих, хто не злякався першого й всерйоз має намір освоювати Простір Бісерних Чудес. Організація себе й простору, здолання перших перешкод...
Оскільки саме Ви є автором і творцем своїх бісерних шедеврів, то тільки Ви один відповідаєте за тих, кого створюєте. Наскільки легко й цікаво Ви проведете час, займаючись бісерним творінням, залежить лише від Вас.
Дуже важливо правильно підготувати місце, де Ви будете займатися творчістю. Там обов'язково повинно бути світло й чисто. Намагайтеся не згинати спину, а тримати її прямо, навіть якщо ця робота триває довгий час. Інакше наші заняття перетворяться в «курс юного одногорбого верблюденяти», і через рік Ви з гордістю зможете називати себе першою на Землі Людиною-Бубликом!
Важливим є також, де і як ви будете зберігати бісер, щоб його зручно було шукати й діставати. Найкраще завести для цього маленькі коробочки, де він міг би лежати, не змішуючись за кольором. Для початку можуть підійти й склеєні сірникові коробки. Коли запаси бісеру у Вас збільшаться, можна використати порожні баночки з-під кремів, джему й інших корисностей, з яких діставати й нанизувати бісер буде дуже зручно. У цих баночок обов'язково повинні бути кришечки, щоб бісер не висипався і Вам не треба було б годинами його розшукувати, знаходячи в самих несподіваних місцях.
І, звичайно, кожна розумна дитина повинна розуміти, що під час творчості, не варто кричати, скакати, махати руками на всі боки, оскільки, зачепивши баночку з бісером, яка стоїть на краю стола, Ви ризикуєте влаштувати у квартирі справжній бісерний дощ або навіть бурю. Витрачати дорогоцінні миті життя на полювання за бісеринками, які розбіглися, дуже прикро!
Ще одна велика і заплутана проблема – це неслухняний дріт з поганим характером, який не хоче бути прямим, проходити в отвори бусинок, а потім ще й ламається!
Скажу Вам по секрету, що настрій дроту найчастіше залежить від того, наскільки Ви з ним ввічливі. І, звичайно, хай Вас не дивує поведінка дроту, якщо Ви при роботі з ним користуєтеся такими загальноприйнятими прийомами кваплиг, як «смикнути», «дригнути» та «скубонути». Ці прийоми ні до чого гарного Вас не приведуть, так що треба найскоріше Ії позбутися. Тому не поспішайте! Немає нічого цікавішого за процес придумування й фантазування! Чарівний результат буде залежати не стільки від швидкості, скільки від Вашого настрою й майстерності! Кличте в гості Натхнення й не розчаровуйте його, а Майстерність після 3-4 робіт сама подружиться з Вами!
Дріт може ламатися ще й тому, що бісеринки, які Ви нанизуєте на нього, мають невідповідні, занадто малі отвори. Можливо, Ви не змогли із численних розсипів вибрати бісер, схожий на чарівний, а попалися на приманку бісеру ледачих гномів. Або вчасно не здогадатися, де саме поставити особливо-відібрану бісеринку з великим отвором, у який повинен буде увійти не один, а кілька дротиків (таке частенько зустрічається!). Такі бісеринки, як правило, ставляться останніми, наприкінці роботи, або в місця, де потрібно буде закріпити зайвий дріт, сховавши його хвостики в їх отвір. Тому намагайтеся заздалегідь продумувати все й підбирати такі бісеринки – тоді Вам не доведеться мучитися, проштовхуючи дріт у отвір, у який він в принципі не здатен пройти!
Докладніше про те, як вибирати бісеринки з великими отворами, заміняти й ховати неслухняний дріт, Ви довідаєтеся із четвертого й п'ятого секретів.
Багато рішень приходять, звичайно ж, з досвідом, і не з чиїмось, а саме з Вашим власним. У жодному разі – не здавайтеся! Знаходьте свій вихід із ситуації, яка виникла! Це, запевняю Вас, так само цікаво, як і подорож на таємничі острови з дикими піратами й незліченними скарбами, або порятунок Всесвіту в будь-якій розкомп'ютерній грі!
ТРЕТІЙ СЕКРЕТ, який радить мудро поставитися до підбору матеріалу для бісерних творінь.
Добір бісеру – це надзвичайно загадкова, таємнича й відповідальна дія для дитини після вибору собі Земних тата й мами! Як від них залежало ВСЕ для Вас, так само і від обраного Вами бісеру буде залежати все для Вашої майбутньої маленької роботи! Ви – її Творець і повинні піклуватися про те, щоб бісеру було комфортно у Вашому творінні! Тому не поспішайте хапати із прилавків всі найяскравіші бусини, щоб потім натикати побільше кольорів у кожну роботу. НАДАЙТЕ БІСЕРУ МОЖЛИВІСТЬ ОБРАТИ ВАС! Адже бісер незабаром стане Вашим другом – він повинен вміти тонко вловлювати Ваш настрій, ідею, задум. Можливо, він лежить десь у темному куточку й чекає, коли ж його знайде саме Той, єдиний і неповторний, майбутній Чарівник! І як же йому буде кривдно, якщо замість нього Ви підберете щось інше... Тому намагайтеся відчувати поради бісеру і, звичайно ж, підказки фей!
Уявіть собі – ви хочете сплести метелика! Залежно від того, які кольори й фактуру бісеру Ви виберете, він може народитися або білосніжним, або бархатистим чорним метеликом, вигадливим «павиним оком» або яскравою лимонницею! Щоб не помилитися – закрийте очки й постарайтеся внутрішньо уявити собі «просто метелика»! Ось тепер прийшла пора феї братися до роботи – вона відразу підкаже Вам: «Твій метелик захотів стати яскраво-синім, з білим обідочком!».
Ну а далі Вам потрібно буде просто простежити, щоб бісер потрібних кольорів був якісним!
Коли будете підбирати бісер «про запас», пам'ятайте, що перш за все кольори й фактура бісеру й бусин повинні подобатися Вам. Навіть якщо не вдалося придбати бісер і бусинки тих кольорів, що задумали заздалегідь, не засмучуйтеся! Головне – Ваш гарний настрій і наполегливість. Виявіть фантазію й підберіть те, що на Ваш погляд буде мати вигляд не гірший, а, можливо, навіть кращий, ніж ті зразкі, які представлені на цих сторінках!
ЧЕТВЕРТИЙ СЕКРЕТ, який навчить Вас деяким якостям дресирувальника або
як приборкати неслухняний дріт?
Дріт стає неслухняним тоді, коли не проходить в отвори бісеринок вільно, без надмірних зусиль. Найчастіше в цьому буває винний не він, а особливості нечарівного бісеру. Є кілька способів уникати подібної неслухняності.
По-перше, завжди відбирайте бісер з гарними отворами. Маленькими вважаються отвори, у які з трудом проходять два дроти перетином 0,315 мм.
Важливо іноді поглядати на отвори бісеринок, які Ви надягаєте на дріт у процесі творчості. Навіть в одному пакетику можуть попадатися як нормальні, так і бісеринки з дуже маленькими отворами, тоді дріт застрягне й ніколи в житті не прониже ряд повністю, навіть якщо Ви вже майже Чарівник. Такі бісеринки ми відкладаємо в окрему коробочку. Можливо, вони нам стануть у пригоді для чогось іншого, наприклад для прикраси підставки або інтер'єра бісерного палацу.
Якщо отвори в бісеринках гарні, а дріт, як і раніше, не погоджується проходити в них, виходить, дротик потрібно уважно оглянути. Швидше за все на ньому утворилися маленькі шкідливі вузлики, які заважають пройти в отвори бісеринок. Вони утворюються, якщо дротик часто згинати, звертати й заплутувати; або якщо Ви бешкетуєте прямо під час бісероплетіня – дріт цього просто не виносить!
Не бійтеся бути із дротом ласкавим. Розгладьте його по всій довжині, попередньо розплутавши й розрівнявши вузлики. Йому це сподобається, й на подяку він обов'язково пройде крізь гарну бісеринку. А ще – придивіться до кінчиків Ваших робочих дротиків. Дуже часто вони настільки зношуються, що вже просто не здатні знову стати рівними й пружними. Тоді вихід тільки один: обрізайте кусачками кінчики, що зносилися, приблизно на 1-2 см.
Часто, закінчуючи свій бісерний утвір (особливо об'ємні фігурки), Вам доведеться закріплювати дріт або ховати його хвостики, що залишилися. Для цього потрібні бісеринки не просто з нормальними, а з великими отворами.
Вибирати бісеринки з великими отворами зовсім не складно. Зручніше за все покласти жменьку бісеру одного вигляду й кольору отворами нагору й порівняти їх між собою. Якщо Ви придивитеся, то побачите, що всі вони мають отвори трошки різної величини. Зустрічаються й такі, у яких дірочки набагато більші, ніж в інших сестричок. Ці красуні Вам і потрібні! Щоб переконатися у своїй правоті, влаштуйте Вашим бісеринкам іспит, просмикнувши у великі отвори чотири непотрібних шматочки дроту. Якщо вони просмикуються без зусиль, виходить, бісеринки витримали іспит. Якщо ж дріт не проходить або проходить із трудом, виберіть інших кандидаток!
По-друге, дріт просто буває неслухняним! Іноді, особливо коли ви плетете роботу на двох-трьох (або навіть більше) дротиках, їхні кінці переплітаються й сплутуються, як за ними не стеж! Цьому теж є пояснення.
Це може відбуватися тому, що Ви з якихось причин відрізали для роботи надто довгий шматок дроту! Подумайте заздалегідь, а чи так необхідні для пелюсточки з п'яти бісеринок ті три метри дроту, які Ви відрізали?
Інша причина у тому, якщо дротів багато! В об'ємних робіт дійсно дуже складні взаємини із дротиками. Якщо їх більше двох-трьох, то природний стан дроту в таких роботах – це заплутаний клубок, або зачіска дикуна, що ніколи не тримав у руках гребінця. Вам варто заспокоїтися й не нервувати – повірте, навіть до цього можна звикнути й наловчитися згодом розплітати навіть найзаплутаніші вузли!
Ще одна причина може бути в тому, що в дротика видався сьогодні особливо веселий настрій і йому нестримно схотілося побешкетувати! Постарайтеся його зрозуміти – адже Ви теж іноді пустуєте! Будьте для свого дротика доброю мамою – не шпурляйте через це всю роботу під ліжко, не топчіть її і не хапайте сердито поплутаний дріт зубами, бажаючи його розірвати, – так роблять тільки дикі діти, а Ви все-таки Чарівник! Відпочиньте, ну або хоча б з'їжте цукерку чи яблуко, щоб заспокоїтися, а потім знову спробуйте його розплутати! Як каже мій добрий друг Карлсон: «Спокій, тільки спокій!». До речі, ця фраза з'явилася в нього саме на уроках бісероплетіння, так що їй можна вірити!
Не лайте дротиків! Всі вони добре пам'ятають, що були колись єдиною Лінією Світу, і прагнуть знайти цю єдність наново.
Але якщо дріт поплутався безнадійно, так що навіть дорослі не змогли його розплутати, залишається останній, надзвичайний захід... На жаль, Ви повинні будете його обрізати... Це не значить, що роботу доведеться викинути, ні! Що робити – підкаже п'ятий секрет!
П'ЯТИЙ СЕКРЕТ відкриє Вам вихід з безвихідних ситуацій. Секрети лікування або
як заміняти дріт?
Дріт – субстанція в душі дуже ніжна й вимагає до себе відповідного дбайливого й поважного ставлення. Якщо він зазнав багаторазових прокручувань і мучень, то обов'язково обросте усілякими вузликами, через які не пройдуть бісеринки навіть із самими великими отворами. Крім цього дріт може просто закінчитися, втратити своє покриття (іржавий дріт Чарівники не використовують!) або перетертися в місцях згинів.
І тоді... може трапитися найбільша трагедія Вашої бісерної подорожі: дріт відвалиться в самий невідповідний момент, можливо, навіть після тріумфального закінчення чергової деталі.
Щоб цього не трапилося, Вам необхідно зрозуміти: дріт можна й потрібно вміти міняти, причому робити це вчасно! Не чекайте, поки він стане зовсім коротким або дуже зношеним!
Щоб замінити дріт-куцак або дротик-бабусю на плоскій деталі, наприклад пелюстці квіточці або крильці метелика, зробіть наступне:
Відріжте кусачками новий шматочок дроту звичайної довжини (близько 70 см). Не псуйте стосунки зі старим дротом, смикаючи й скручуючи його без необхідності, – адже він добре Вам послужив! Останній ряд, на який Вам ще вистачає коротеньких хвостиків старого дроту, сплетіть із бусинок з гарними, великими отворами. Після цього з кожного боку повинно залишитися досить старого дроту, щоб можна було сплести ще один ряд. Перевірити це дуже легко – прикласти дротові «хвостики» до свого ряду – їх повинно вистачати на дві довжини ряду.
Але навіть якщо у Вас не виходить виконати цю умову (просто не вистачає довжини дрота), не засмучуйтеся – безнадійних ситуацій не буває! Розплетіть останній ряд, намагаючись не поламати старий дріт. Потім нанизьте цей ряд заново із бісеринок з гарними отворами! Його можна не затягувати повністю доти, поки новий дріт не пройде крізь нього.
Протягніть крізь останній ряд новий шматочок дроту. Це може бути нелегко й вимагатиме певних зусиль, особливо якщо отвори в бісеринках не занадто широкі. Новий дротик, проходячи крізь бісерний ряд, де вже розмістився «старий» господар, може застрявати, стовбурчитися, навіть губитися, так що запасіться витримкою! Просто в такий спосіб дротик перевіряє Вашу врівноваженість і терпіння – а чи гідні Ви плести на ньому?! Тому бажаю успіхів на цьому маленькому іспиті життя! Коли новий дротик вийде з останньої бусинки ряду, Ви повинні будете протягнути його вперед так, щоб з обох боків ряду були приблизно однакові «хвостики», або, попросту кажучи, щоб лівий і правий «вус» цього нового дротика були рівні! Після цього обов’язково затягніть рядок старими шматочками дроту. Тепер будьте уважні. Давайте з Вами домовимося, що обидва дротики – новий і старий – плетуть тепер разом! Новенький продовжить нелегкий шлях старого! Але спочатку, до того як стати одним-єдиним – довговусим, міцним, новим дротом, – йому доведеться потерпіти сусідство зі старим ще в одному рядку! Це потрібно для того, щоб старий дріт сховався, зміцнивши Ваш листочок-пелюсток! А інакше – він стане гнутися на тому місці, де відбулася зміна дроту! Для цього наберіть на обидва дротики один спільний ряд бісеринок у потрібній кількості. Бісеринки повинні бути знову з великими гарними отворами! Що в нас вийшло? Давайте звіримося! Потрібна кількість бусин зручно розмістилася на двох дротиках: довгому новенькому й коротенькому старому. З іншого боку ряду їх чекають два інших «вуси» – теж довгий і короткий! Тепер назустріч нанизаному ряду крізь ті ж бісерини простягніть два зустрічні дроти, як ми це робимо звичайно, затягуючи ряди у квіточці. Якщо дроти (старий і новий) подружаться, ми одержимо затягнутий звичайним способом ряд – міцненький та охайненький! Тільки тепер із крайніх бусинок у Вас виходять по два шматки дроту: два старих і два нових. Шматочки старого дроту ми можемо подякувати й обережненько обрізати в місці їхнього виходу зі сплетеного тільки що ряду. Справа зроблена! Продовжувати плести ми будемо тепер тільки одним – новим – дротом. Трапляється ще й такий особливо неприємний випадок, коли дуже складно знайти бісеринки з великими отворами. Наприклад, весь бісер потрібних кольорів має однакові, один в один, малюсінькі отвори. Але й у цьому випадку Вам доведеться шукати серед нього «кращі з гірших» бісеринки з найбільш великими дірочками й проробляти всю процедуру, щоправда, з однією особливістю. У другому, загальному для двох дротиків ряді, старі «хвостики» можна буде провести не крізь весь ряд, а хоча б крізь дві-три бісеринки з кожного краю.
Листочок або деталь, у якої з одного боку (а іноді навіть і з обох!) обломилися дротові «хвостики», потрібно буде трошки підлікувати. Втім, спосіб лікування такий самий – посмішка й пророблення всіх пунктів, описаних вище! Єдина відмінність полягає в тому, що Вам доведеться трошки розплести свою роботу – один або кілька останніх рядів, щоб хвостики старого дроту «доросли» до потрібного розміру!
ШОСТИЙ СЕКРЕТ про те, як заміняти дріт в об'ємних творах.
От ми й навчилися створювати об'ємні роботи – почуваєте, які вони живі! Якщо так, виходить, Ви все робили правильно!
А тепер повернемося до деяких технічних тонкостей і складностей, які будуть чекати Вас у майбутньому, при роботі із багатодрітними об'ємними фігурками, замками, будиночками й храмиками. У них, як і в простіших роботах, теж іноді доведеться заміняти дріт... В об'ємних роботах процес зміни дроту трошечки відрізняється, але не переживайте – не в складну сторону! Просто є кілька способів зробити це.
Спосіб перший. Іноді закінчуються відразу два дротики, які розташовані поруч. Ніхто вже, звичайно, не буде розбиратися – ці два хвостики споконвічно належали одному дроту чи вони просто сусіди – важливо, що ці дротики плетуть один ряд. Коли вони стануть досить короткими (у невеликих роботах – десь 5-6 см довжиною, а якщо ряди чи бусини великі, – то не менше, ніж дві довжини ряду), Вам необхідно буде їх замінити.
Для цього останній ряд, який передує їхній зміні, наберіть із бісеринок з великими отворами. Пам'ятаєте, як їх відбирати?
Потім, не затягуючи його, беремо новий шматочок дроту й протягаємо його крізь цей ряд так, щоб дротові «вусики» стали однакової довжини – і це Ви повинні вже вміти робити.
От вже майже й все!
В об'ємних роботах нам немає потреби плести ще один ряд відразу на двох дротиках – новому й старому, як ми це робили в площинних, тому що дріт тут легко сховати «усередину» роботи, туди, де його нікому не буде видно. А хилитися й перегинатися на згині ряд не буде – об'ємні роботи прекрасно тримають форму, а їх стіночки й сусідні ряди відмінно підтримують один одного!
Тепер можна приступити до прощання зі старим дротом. Для цього його хвостики потрібно взяти ручкою й гарненько «закрутити» їх між собою, але, звичайно, так, щоб не перетягнути ряд, сплетений на них! Потім можна обрізати закручений кінчик, що залишився, так, щоб довжина його була не менше 1 см. Це потрібно для міцності – щоб дротики потім не здумали розкрутитися й почати самостійне життя. І наприкінці ми загинаємо залишок дроту усередину фігурки. Погодьтеся, що поперед фігурки він виглядав би безглуздо!
Обережно! Спочатку новий дріт буде намагатися витягнутися, утекти з роботи – стежте за ним й вирівнюйте його кінчики. Після двох нових робочих рядів він заспокоїться.
Спосіб другий. Він застосовується в ситуаціях, коли закінчується або обривається тільки один дротик, а інші, сусідні, залишаються нормальної довжини. Зверніть увагу, що міняти такий дротик-одиначку можна тільки якщо він не встиг вкоротитися занадто сильно. Його хвостик повинен бути не менше довжини одного ряду й ще плюс 3 см! Тобто – робіть заміну трохи заздалегідь.
Для початку останній ряд, у якому може брати участь старий короткий дротик, плететься бісеринками з великими отворами. А ми готовимо йому на зміну новий шматок дроту, довжиною десь уполовину менше звичайного (40 см). Чому? Адже Ми будемо заміняти тільки один вус!
Потім ми протягуємо в останній ряд бісеринок новий дротик, але – увага! – хвостики рівняти ми не будемо! Довгий кінець нового дроту повинен залишитися там, де нас чекає коротенький шматочок старої. Короткий кінчик нового дроту – із протилежної сторони ряду.
А тепер невеликий маневр для спритних рук! У нас є новий дріт, просмикнутий в останній ряд, і куций хвостик старого. У нового дроту є два кінці – теж короткий і довгий. Ми беремо зараз саме короткий і, з'єднавши його з куцим хвостиком, закручуємо їх між собою. Оп-ля! Пішли відразу два коротких, не придатних для плетива вусика! Тепер ми можемо сміливо обрізати зайвий дріт, залишивши закручений шматочок довжиною близько 1 см. Перед цим ще раз перевіримо, щоб останні ряди не були перетягнені й не спотворювали потрібну нам форму роботи. Загортаємо закручений кінчик «усередину роботи». Усе – тепер на місці старого дроту виріс новий довгий шматочок! І нехай нам кажуть після цього, що ми не вміємо творити чудеса!
СЬОМИЙ СЕКРЕТ розповість Вам, як закріплювати дріт по закінченні самостійної деталі або цілої роботи.
Коли підходить до кінця робота над черговим шедевром, душа будь-якого справжнього Творця тріпотить від передчуття – незабаром світ стане багатшим ще на одне Чудо! Але от уже готовий останній ряд... А за ним тягнуться кілька кінчиків або навіть цілий кучерявий гай дроту! Відразу видно – робота ще не кінчена. Вона виглядає некрасиво й не по-чарівному.
Що ж нам робити з усіма цими непотрібними кущами?
А от що – кожний дротик нам доведеться закріпити й назавжди сховати. Це можна (і потрібно!) зробити так акуратно, що ніхто навіть не помітить, що він тут взагалі був!
Щоб закріпити дріт наприкінці будь-якого об'ємного витвору, нам, як і щоразу, коли доводиться ховати дротові “хвостики”, знадобляться бісеринки з великими отворами. Ними потрібно буде проплести два останніх ряди Вашого шедевра. Звичайно ж, краще подбати про це заздалегідь, а не переплітати ці ряди двічі! Коли остання бісеринка буде затягнута, з неї (а буває, що навіть із декількох або дуже багатьох бісеринок) будуть виходити дротики, які потрібно обрізати. У жодному разі цього не можна робити відразу: чик-чик-чирик – і всі дротики геть з очей! Коротко обрізані дроти тримати бісер не будуть, з них у будь-яку мить можуть почати тікати бісеринки (і повірте мені, вони цією можливістю скористаються!), і вся фігурка поступово розсиплеться.
Тому пропоную Вам інший спосіб! Давайте придивимося до своєї роботи: зараз у нас є одна остання бісеринка із двома непотрібними “вусами” або безліч бісеринок зі справжньою “бородою” із дроту! Для того щоб закріпити їх, потрібно буде кожний “хвостик” сховати окремо. Дротики беруться по одному й просмикуються в передостанній бісерний ряд (з великими отворами). Робити це потрібно у зворотному напрямку відповідно того, що Ви плели! Потім, щоб закріпити дріт краще, можна ще раз просмикнути його усередину фігурки наскрізь і потім уже обрізати в місці останнього виходу.
Перечитайте цей секрет ще раз тоді, коли він Вам дійсно знадобиться!
ВОСЬМИЙ СЕКРЕТ для тих, чиї роботи з ліліпутських поступово перетворюються у велетенські.
Коли Ваше Натхнення сплесне в черговий раз крильцями й скаже: «Ну от, я гадаю, ми з тобою вже готові до того, щоб сплести щось і побільше: справжню ляльку, собаку, ведмедя в повний зріст або навіть скульптурний портрет кращого друга на коні», – нам залишиться тільки погодитися – Натхненню видніше!
Однак таким виробам не просто втримувати форму тільки на звичайному дротику. Тому потрібно вигадати щось таке, що б втримало їх у створеному вигляді незалежно від розмірів.
Якби Ви були гномиком або феєчкою, я б підказала, що потрібно просто підсилити напругу в лініях світу. Найзвичайнісенькі чарівники роблять саме так.
Але якщо це поки що недоступно, то без каркаса для своїх бісерних створінь Вам не обійтися. Справжні земні скульптори роблять так само.
Каркас – це те, на чому буде міцно й стійко триматися форма нашого утвору. Він вставляється усередину роботи або ж являється основою, щоб обплітати його зверху. Наприклад: для округлого будиночка або купола каркасом може стати звичайна пластикова пляшка, для друга... – найкраще взяти самого друга, а от каркас коня доведеться створювати вручну з товстого дроту, виточувати з дерева, ліпити із глини або пластиліну.
Для стебел великих рослин, наприклад дерев або квітів, каркасом може служити досить товстий і міцний дротовий стриженьок. Він стане нашій квітці стеблом, а дереву – стовбуром, тому всі інші готові деталі витвору – листочки, пелюсточки, тичинки – потрібно буде кріпити до нього. Для цього всі тоненькі дротики, якими закінчуються детальки і які в маленьких роботах ми просто скручували між собою, тут накручуються поверх нашого каркаса. Стежте тільки, щоб це виходило у Вас дуже акуратно – накручуйте дротик так, щоб він зрештою повністю сховав під собою товстий стержень.
Якщо ж стеблинка буде виплітатися з бісеру, то опорний дріт вставляється в «чашечку» квітки, закріплюється непотрібними шматочками тонкого дроту й найчастіше приклеюється. У цьому випадку – дайте клею гарненько просохнути й переконайтеся, що стержень міцно тримається. А потім таку «стеблинку» можна спокійно обплітати бісером.
Якщо ж каркас потрібний, щоб утримувати об'ємну форму бісерних фігурок тварин, птахів, людей або казкових істот, то його роблять схожим на форму цих істот з більш товстого й міцного дроту. Опору таких складних фігур можна також вирізати з пінопласту, дерева, скласти із пластикових пляшок, підручних матеріалів, виліпити із пластиліну (в останньому випадку готова пластилінова форма покривається декількома шарами міцного клею, щоб він не розтікався від жари). Каркас вставляється усередину майже готового витвору, якщо потрібно, підрівнюють-підправляють бісерні ряди і остаточно заплітають бісером.
Для храмів і інших архітектурних шедеврів великих розмірів також необхідний каркас. Він виготовляється з товстішого й міцнішого дроту й вплітається в арки, віконця, стіни, формуючи силует будівлі. Іноді він доходить до нижньої частини купола (чи даху). або переходить у них. У будь-якому разі цей міцний дріт ховається за сплетені між собою бісеринки й бусинки. Тільки намагайтеся плести так, щоб каркас зрештою став невидимкою, тобто виявився повністю обплетеним, схованим під бісеринками й бусинами, інакше у Вас вийде варіант плетива «кістяком назовні».
ДЕВ'ЯТИЙ СЕКРЕТ, що розповідає, як зробити шедеври ще більш акуратними й досконалими.
Цей Секрет знадобиться бісерному Чарівникові тоді, коли він стає вже настільки великим Майстром, що може самостійно бачити недосконалості власних творів. Не засмучуйтеся, якщо вчорашні Шедеври сьогодні здаються Вам виробом бегемота Тюхтія – це трапляється майже з кожним.
Головне – не робити неправильних висновків і не зупинятися! Чарівники можуть знайти вихід з будь-якої безвихідної ситуації! Не засмучуйтеся, не здавайтеся, й у Вас усе вийде! Однією із причин того, що до Вас у гості непрошеною приходить пані НеТак і змушує дивитися на власні бісерні шедеври зовсім новим, більш уважним(прискипливішим) поглядом, є те, що в Справжнього Художника-Чарівника рано чи пізно прокидається прагнення до Досконалості! А це, як Ви розумієте, – це скоріше добре, ніж погано!
Почати вдосконалювати свої творіння нескладно: придивіться до них уважніше. Можливо, вони просто були виконані не занадто акуратно, чи Ви поспішали, або не захотіли заспокоїтися, як радилося в перших Секретах? Можливо, пошкодували часу або натхнення? Чи мало ще що? Але не засмучуйтеся: виправити такий недогляд можна, розправивши дротик і уточнивши силует вашого витвору. А в наступних роботах намагайтеся плести уважніше: підбирати бісеринки однакового розміру й затягувати дріт нехай повільніше, але зате охайніше. Повірте моєму досвіду – це відразу ж позначиться на зовнішньому вигляді Ваших робіт!
Ще один спосіб удосконалювання майстерності – попередньо створювати ескізи своїх робіт на папері. Так легше дотримуватися пропорцій, продумати вишукані візерунки й деталі, яким після цього складніше “не вийти”.
Експериментуйте! Створюйте “подвійні” і “потрійні” мереживні дахи замків і храмиків, виплітайте складні візерунки, випробовуйте нові сполучення кольорів! Прикрашайте свої бісерні фігурки тонкими деталями, рельєфними мозаїками, знаходьте нові матеріали!
І нарешті, спробуйте сплести ще один оновлений варіант тієї ж роботи, але з урахуванням всіх попередніх помилок і нових ідей. От побачите, як здорово вийде!
Але найголовніший Секрет, який дозволяє створити творіння ще охайнішими і гарнішими, полягає в тому, що удосконалення потрібно починати із себе. Це означає, що Ваша Душа вимагає росту Ваших якостей Людини й Митця.
Допомогти в цьому можуть гарні книги, фільми, спектаклі, виставки, здобутки великих Майстрів різних епох і видів мистецтв. Ще більше дадуть чуйне спостереження за життям Природи, різні способи самовдосконалення й допомога іншим людям у знаходженні гармонії й щастя. Так-так, я не помилилася: не допомога інших людей, а саме Ваша допомога – ЇМ!
Всі ці способи гарні, і я можу тільки порадіти, якщо Ви вже доросли до такої Великої Таємниці!
ДЕСЯТИЙ СЕКРЕТ – про найголовніше!
От ми й добралися до найперших вершин Чарівництва – відтепер Ви по праву можете вважати себе юним Чарівником – у Ваших руках зародилося Диво. Його можна зробити ще прекраснішим!
Озирніться – скільки навколо краси, яка може прикрасити нашу роботу! Якщо Вам до вподоби яскрава блискуча Краса, то можете використовувати клейове каміннячко, різні блискучі брошечки (нові й зі старих запасів), ланцюжки й намиста. Якщо надаєте перевагу більш скромним, проте “живим” матеріалам, – Вам підійдуть морські камені, черепашки, перинки, зернятка, фруктові кісточки й ще багато інших підходящих штучок!
Тільки дотримуйтеся Найголовнішого правила доброго Чарівника: для своїх витворів не варто позбавляти життя навколишні створіня: бабок, метеликів, квіточок, пташок, жучків, річкових і морських жителів... Жоден чарівник не стане творити нове Казкове життя за рахунок чиїхось інших! Ці життя – теж чудеса, тільки створені вони Чарівником мудрішим за нас із Вами...
 |
Скульптура з бiсеру |  |
|
Простір Бісерних Чудес | |
Уроки Чарівництва | |
Чому варто навчитися ще! | |
Історія Бісеру в світі |
|
Книжечки та сайти про бісер | |
 |