| |||||||
 |
|
Близькою до геліопольскої є гермопільска космогонічна школа. Згідно з її вченням, у праокеані виникло вісім споконвічних божеств (чотири пари "бог – богиня"). Їхні імена – це різні властивості праокеану: Нут й Ненет (водна стихія), Кук і Кукет (морок), Хух і Хухет (нескінченність у просторі), Амоп і Амопет (таємне).
А от космогонія найдавнішої столиці – Мемфіса – інша: бог Птах створив богів і все існуюче словом, творчою волею, породженою в його серці (волю Птаха персоніфікував бог Сну, творяче слово Птаха – бог Ху, а магічну силу слова – бог Хека), Це вчення, відоме єгиптянам ще в ІІІ тис. до н.е. , перегукується й з античним вченням про Слово-Логос – прототип світу, та з християнською космогонією – "На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог", як сказано в Євангелії від Іоанна (1.1).
 |  |
| Мемфіська тріада, Птах, Сехмет, Нефертун | Тріада богов із Фів, Амон, Мут, Хонсу |
Посвятний числовий ключ багатозначний. Як правило, він підходить не тільки до релігійних вчень про будову всесвіту, але й до уявлень про людину (мікрокосм символічно рівнозначний макрокосму). Наприклад, розповсюджений розподіл світу на сфери – небесну, земну й підземну – співпадає з уявленнями про троїчну природу людини (дух, душа, тіло); "сім небес" співвідноні з сімома людським складовими. (Одна з таких схем – індуїстська – у теософській обробці стала надбанням великої кількості сучасних людей. Вона тлумачить про тіла астральне й ментальне, про будхи, манас й атму, про сім чакр.)
Значить, у давніх єгиптян існувало вчення про 12 складових людини? Можливо, у якихось таємних жрецьких школах таке вчення й існувало, але до нас відомостей про це не дійшло. Єгиптологи називають від шести до десяти складових людської істоти. За словами відомого російського єгиптолога М. А. Коростовцева, безумовно, ясно одне: смерть, за поглядами єгиптян, порушувала гармонічну єдність всіх цих складових, і щоб забезпечити вічне життя покійному, цю єдність потрібно було відновити (згадаємо: і сонячний бог для відродження обов'язково повинен з'єднатися зі своєю мумією).
У єгипетських джерелах згадуються такі складові людини, як його тілесна плоть, двійник ка, душа ба, серце (амулетом якого був скарабей), тінь, персоніфікована воля, ім'я, "світлий дух"... Головні з них (у всякому разі, найбільш часто згадувані) – це ка й ба.
Ка являє собою невидимого двійника, який народжується й росте разом з людиною. Цей двійник безгрішний; він свого роду ангел-хранитель. Після смерті тіла він не повинен мати потреби ні в чому. Муміфікація – одна з таких умов. Заупокійні принесення їжі й питва забезпечують "матеріальне" життя ка, а магічні тексти на стінах гробниці або на папірусних сувоях, покладених у саркофаг, – можливість для ка виходити із гробниці. Нанесення шкоди гробниці й мумії приносить ка страждання й загрожує порушникові божественною карою...
Ка мають і боги, причому, в них не один, а кілька двійників. У бога Ра, наприклад, 14 ка. Природно, і фараон – живий бог – теж володів декількома ка.
Ба можна досить упевнено трактувати як душу людини або бога. Ба зображується у вигляді птаха з людською головою; ба не пов'язаний із гробницею так суворо, як ка, і віддаляється, куди захоче. Саме ба відповідає на загробному "суді Осіріса" за гріхи, здійснені людиною за життя. Вражаючі описи цього суду є в "Книгах загробного світу"; на одну чашу божественних вагів кладеться серце людини, на іншу – фігурка богині істини Маат (це так звана "психостасія" – "зважування душі"). Грішників пожирає сидяче поруч чудовисько, і це – їхня остаточна смерть... Праведники ж відправляються на "блаженні поля Іалу", і або самі насолоджуються там мирною землеробською працею, або керують роботою угшебти – "відповідачів" (фігурки угшебти клали у гробниці, супроводжуючи магічними формулами, щоб вони ожили в загробному світі).
Мабуть, саме вчення про багатоскладність людини допомагає зрозуміти перипетії її посмертної долі: вона одночасно лежить у гробниці, зустрічає барку сонячного бога й пливе в ній, ототожнюється з богом Сонця й із загробним владикою Осірісом, сяє у вигляді зірки на небі... Імовірно, єгиптяне уявляли собі, що саме завдяки своїм різним сутностям людина може бути у всіх цих ситуаціях. Крім того, ба покійного здатний набувати різних форм: усіляких тварин, різних іпостасей сонячного бога... Саме в такому змісті єгиптяни розуміли посмертне перевтілення.
 |
 |
 |
| Зважування сердця переписувача Ані | Жрець поливає пагінці | Хор приводить переписувача Ані до Осирису |
|
Світові релігії. |
|
Езотерична |
 |
