|
 ПОХОДЖЕННЯ МАНТР ДЖАПА ВИКОРИСТАННЯ МАЛИ АУМ: СУТНІСТЬ ВСІХ МАНТР БІДЖА-МАНТРИ ВПЛИВ МАНТРИ ВИКОРИСТАННЯ МАНТР У ТАНТРІ Мантри складаються зі звуків, що мають здатність впливати на людський організм. Вони можуть викликати різні емоції й думки, стани. Мантри впливають не тільки на того, хто їх вимовляє, але й на того, хто їх слухає. Що таке мантpа? "Ма" – означає "манас – (розум), "тpа" – означає порятунок; таким чином, "мантpа" означає "те, що рятує вас, коли ви медитуєте на це". У певному значенні, будь-яке слово є мантрою. У повсякденному житті ми завжди користуємося словами, щоб щось зробити або чогось домогтися. Мантра є не тільки звучанням, з яким пов'язане значення, але й енергетичним утворенням, яке складається з певних частот, має особливу структуру, крім того, різні інтонації створюють якесь вібраційне поле. Ці частоти й породжувані ними симпатичні обертони впливають на симпатичну й парасимпатичну нервові системи, і тонкою мережею обплутують внутрішні органи. Відомі нам мантри були почуті йогами й ведичними мудрецями у стані медитації (самадхі). Це означає, що мантри виникли не у звичайному стані свідомості (тобто не породженням минулого мистецтва й літератури), а були почуті у вищому стані свідомості (турійя). (Письменники, поети, композитори й художники переживають у процесі своєї творчої діяльності змінений стан свідомості, що значно відрізняється від їхнього повсякденного стану. Такий змінений стан являє собою глибоку зосередженість, але не медитацію). Давні йоги й мудреці (ріши) вели такий спосіб життя, який утримував їх у стані безперервної усвідомленості, направляв їхню енергію до найвищої чакри, переводив розум у спокійний стан й надихав божественною любов'ю. Перебуваючи в цьому стані й будучи повністю поглиненими власною сутністю, вони чули різні звучання, а повернувшись у звичайний стан, наспівували їх по пам'яті. Пізніше ці мантри були зібрані й записані у Ведах чотирма учнями мудреця В'яси. Іншими словами, мантри мають божественне походження. Ріши просто почули їх як річі – упорядковані звукові частоти. Оскільки ці звуки породжувалися вищою свідомістю, вони переносили будь-якого слухача в той простір, звідки виходили. Такі мантри називаються шруті (богоодкровенні індуїстські писання Веди й Агами), що означає одночасно й частоти, і чутний звук. Пізніше мудреці, які були художниками, поетами, музикантами й одночасно володіли вищим баченням, створили власні мантри, які також відбилися в текстах. Такі писання називаються шастрами*, упанішадами* і смріті** (Шастри – релігійно-філософські і юридичні трактати; упанішади – релігійно-філософські додатки до Вед; смріті – будь-які шановані в індуїзмі тексти, що не відносяться до шруті (богоодкровенних писань). Повторення мантри з веденням рахунку або без нього називають джапою. Ця практика використовується послідовниками всіх релігій – іудаїстами, християнами, індуїстами, мусульманами, буддистами, зороастрійцями тощо – як могутній засіб контролю над розумом. Всіх ці релігії вважають, що дозвільний розум легко стає здобиччю демонів, і тому віруючі проводять практичну роботу над собою, займаючись молитвами або джапою, часто використовуючи при цьому чотки. У Тантрі поряд із джапою використовуються певні додаткові засоби, які підсилюють позитивний ефект джапи, її могутність. Безмовна джапа, яку називають також упаншу-джапа, вважається могутнішою, ніж та, яку вимовлють вголос. Найпростішим способом вправи в безмовній джапі є досить тривале виконання джапи вголос, коли вуха чують мантру, а мозок відзначає її. Практикуючому cлід поступово зменшувати силу голосу, знижувати тон, а потім переходити до безмовного проголошення. Записана джапа являє собою потужний різновид безмовної джапи. Ім'я божества або інша мантра багаторазово записується на папері, бересті або листках баньяна, піпала, банана, манго. Якщо практикуючий пише на бересті або на листках, він повинен користуватися пером, зробленим з гілки граната або баньяна. Чорнило виготовляють із горочана, шафрану, червоного порошку з деревини сандалового дерева або із суміші цих інгредієнтів. Записана джапа виробляє звичку до безмовної джапи й, як уважається, у десять разів перевершує її за силою. Записані джапи можна зробити ще могутншиіми, якщо мантри або ім'я божества складаються в зображення цього божества. Використання різних фарб робить таку джапу естетичнішою й ще сильнішою (див. кольорові ілюстрації ). При виконанні джапи з використанням мали (чоток)практикуючий повинен дотримуватися таких правил: 1. Maлy потрібно тримати в правій руці (зайнятою має бути тільки одна рука). 2. Вказівний палець і мізинець не повинні торкатися бусин. 3 Бусини треба підтримувати середнім і підмізинним пальцями і перебирати за допомогою великого пальця. 4. Серед бусин, загальне число яких дорівнює 108, завжди існує одна додаткова. Ця 109-а бусина називається Сумеру. 5. Сумеру ніколи не перебирається. Таким чином, вона являє собою нерухому точку мали. 6. Практикуючий повинен починати з першої бусини поруч із Сумеру й закінчувати останньою бусиною перед нею. 7. Якщо практикуючий проходить по малі кілька разів, він повинен перевернути її так, щоб остання бусина (та, на якій завершилося попереднє коло мали) стала першої (тією, з якою треба почати наступне коло). У "Чхандог'я-упанішаді" сказано: Сутність всіх істот – земля. Сутність землі – вода. Сутність води – трави. Сутність трав – людина. Сутність людини – мова. Сутність мови – "Рігведа". Сутність "Рігведи" – "Самведа". Сутність "Самведи" – удгіта (тобто Аум). Удгіта – краща із сутностей, яка заслуговує найвищого місця. Таким чином, у всіх текстах ведичного походження АУМ (або ОМ) є сутністю всього. АУМ є єдиним цілим, що уособлює всеохоплюючу космічну свідомість, турійю – свідомість четвертого виміру, яка виходить за межі слів і концепцій, чисте самоіснування. В Упанішадах зазначається, що АУМ є сам Брахман, тобто "Бог у формі звучання є АУМ". У "Мандук'я-упанішаді" сказано: Пранава (АУМ) – це лук, Стріла – це особистість, Метою ж є Брахман. "Майтрейя-упанішада" порівнює АУМ зі стрілою, яку манас (розум, думка, мислення) укладає на лук людського тіла (дихання); пронизавши тьму невідання, ця стріла досягає світла вищого стану. Так само, як павук піднімається по своїй павутині й досягає волі, йоги піднімаються до звільнення завдяки складу АУМ. АУМ являє собою споконвічне звучання позачасової реальності, яка споконвіку вібрує в людині й багаторазово відбивається у всій його істоті. Цей звук відкриває таємну сутність людини вібрації вищої дійсності – не тієї реальності, яка оточує людини, але нескінченної дійсності, що споконвіку існує як усередині, так і зовні. Будь-яке релігійне споглядання починається з АУМ і закінчується цим складом. Мета цього полягає в тім, щоб розум наповнився передчуттям нескінченної досконалості й вивільнився зі світу обмеженої егоїстичності*. АУМ – найдовершеніша й найточніша мантра: А – означає бадьорий стан (стан неспання) – суб'єктивну свідомість; У – є стан сновидіння – усвідомлення внутрішнього світу думок, почуттів і бажань. М – є станом глибокого сну – усвідомленням нерозділеної єдності. АУМ – найкраща, найперша й найостанніша мантра. Це звучання охоплює вищу свідомість: А - саттва й Брахман У - раджас і Вішну М - тамас і Шива Таким чином, АУМ є всеєдиним Творцем, Охоронцем і Руйнівником.. Триста тисяч повторень цього звуку приводять до єднання із Брахманом. А – є акар (форма), елемент землі, У – є урдхагамі, рух елемента повітря вверх, М – є акаша, порожнеча. Коли АУМ вимовляється як удгіта, садхаку варто знижувати тон, а його подих має проходити через пупкову область – це автоматично відбувається при проголошенні завершального складу АУМ звуку. При цьому звук М (Макара) вимовляється із зімкнутими губами, що нагадує замикання дверей, які відокремлюють людину від зовнішнього світу, і глибоке занурення в андха-куп ("сліпий колодязь") або бхрамара-гупху ("бджолину печеру"). Виникаючі при проголошенні Макари вібрації схожі на дзижчання бджоли; звучання змушує тремтіти верхню частину черепа. Біджа-мантри – це "насінні" мантри, які складаються з декількох складів; уважається, що вони сильніші за звичайні мантри. Щоб підвищити могутність мантр, до них приєднують біджа-мантри: на початку або наприкінці , а іноді й на початку, і наприкінці. Біджа-мантри можуть не мати вербального змісту, однак завжди вказують на конкретних богів або богинь чи на елементи-махабхути. Іноді біджа-мантра складається всього з одного-двох складів. БІДЖА БОГ АБО БОГИНЯ АЙМ Сарасваті ХРІМ Майя КЛІМ Кама КРІМ Калі ШРІМ Лакшмі ЇМ Йоні ЛАМ Земля ВАМ Вода, Варуна РАМ Вогонь ЙАМ Повітря ХАМ Акаша AM Сур'я (Сонце) МАМ Місяць ГАМ Ганеша ДУМ Дурга Деякі біджа-мантри являють собою скорочені форми триваліших мантр. Якщо ви зробите в перших трьох рядках мантри наступні скорочення: KAMA = КА, ЙОНИ = АЙЄ, КАМАДА = І, ВАДЖРАПАНІ, ІНДРА – ЛА, ГУХА = ХРЙМ, ХАСА = ХАСА, МАТРІШВА = КА, АБХРА = ХА ІНДРА = ЛА, ПУНАР ГУХА = ХРЙМ, САКАЛА = САКАЛА, МАЙЯ = ХРЙМ, то одержите скорочену біджа-мантру: КА АЙЕ І ЛА ХРЙМ ХА СА КА ХА ЛА ХРЙМ САКАЛА ХРЙМ. Таким чином, безглузді на перший погляд біджа-мантри іноді приховано містять у собі цілі вірші із санскритських писань. Інтонація й мелодика, які являють собою істотну частину мантри, знімають негативні емоції. У поєднанні з янтрою* – схематичним малюнком, пов'язаним з певним божеством, – мантра також надає чіткий образ об'єкта емоційного потягу. Наспівування мантр або духовних пісень ранщ-вранці дозволяє встановити ритмічну схему на ввесь день. За словами Рамани Махаріши, повторення мантр із зосередженням уваги на джерелі звучання захоплює розум цілком - це тапас (подвижництво). Джерелами є не тільки органи мови, але й уявне подання про звучання, що виникає в самому "Я"*. Відповідно до багатьох духовних вчень, Бог спочатку створив звук, а із звукових частот виник феноменальний світ. Із цього звучання складається все наше існування. Коли цей звук упорядковується бажанням щось повідомити, виявити, викликати, матеріалізувати, збудити або наповнити енергією, він перетворюється на мантру. Із Брахмана, Найвищого, і його парашакті Майї спливла Нада (Шива-Шакті, чоловіча й жіноча енергії у формі слова, або "звучання"). Із Нади з'явився бінду. Цей прояв називається Шабда-Брахман (Вища Свідомість у формі звуку); вона являє собою нерозрізнений звук, який виникає при розкритті свідомості (парамбінду) і його наповненні енергією. Це нечутне, нерозрізнене звучання – ав'якта, невиявлена енергія, що проявляється в трійці Шакті: 1. Джняна-Шакті: знання. 2. Іччха-Шакті: воля. 3. Крійя-Шакті: дія. Ці Шакті відповідають трьом гунам: тамасу, раджасу й саттві, які персоніфікують природу як сходження від духу до матерії й зворотне сходження – реальність як щільну завісу духу. Таким чином, енергія, що проявляється у формі феноменального світу, являє собою звучання й скарбницю гун, що безперервно видозмінюються. Звук, або нада, є сполученням Шиви й Шакті, споконвічної пари протилежностей, яка пронизує весь всесвіт. У людині вони виявляються двома сторонами тіла: права відноситься до Шиви, а ліва – до Шакті. Шива проявляється як свайямбху-лінгам у Муладхарі, а Шакті скручується в три з половиною кільця й стає кундаліні-Шакті. Відповідно до багатьох духовних вчень, Бог спочатку створив звук, а із цих звукових частот виник феноменальний світ. Із цього звучання складається все наше існування. Коли цей звук упорядковується бажанням щось повідомити, виявити, викликати, матеріалізувати, збудити або наповнити енергією, він перетворюється в мантру. Згідно Тантрою, всі мантри являють собою форми свідомості (віджняна-рупа). Між ведичними й тантричними мантрами існує певна різниця. Тантру називають "п'ятою Ведою"; вона вважається Ведою сучасної епохи, Калі-Юги. Частина мантр являє собою просто пісні, у яких виражається любов і благоговіння перед Божественним. Однак деякі натхненні божественною любов'ю й непохитною вірою мудреці користувалися такими піснями як мантрами, або інструментами своєї духовної практики, після чого їхні послідовники також почали використовувати ці мантри, називаючи їх махамантрами, або "великими мантрами". Добре відомим на Заході прикладом такої мантри є пісня Шрі Чайтаньї, яка зараз, зі збільшенням числа її прихильників, швидко поширюється в усьому світі: ХАРІ КРІШНА ХАРІ КРІШНА КРІШНА КРІШНА ХАРІ ХАРІ ХАРІ РАМА ХАРІ РАМА РАМА РАМА ХАРІ ХАРІ Мантри поділяються на кілька видів: 1. Мантри, які пояснюють Істину. 2. Мантри, які дають пораду. 3. Мантри, які сприяють певним емоційним станам. 4. Зцілювальні мантри. Тантра використовує широкий набір мантр всіх чотирьох категорій. Мантра – це один з інструментів Тантри, а джерелом мантри є бажання спілкуватися, виявитися, закликати когось, втілити в дійсність, викликати емоції, вилікувати, підвищити рівень усвідомленості, наповнитися енергією, одержати натхнення й таке інше. За правильної практики мантра повністю активізує самскару (накопичений досвід всіх минулих життів). Сутність мантри зводиться до зосередження мислення і волі й надання їм життєвої сили. Тантристи вважають, що воля відкриває шлях вірі, а віра творить чудеса. Таким чином, чудотворний вплив мантри криється не стільки в інтонації або мелодиці, скільки в самій вірі (справжнього бхакті), Мантри можна використовувати для релігійного поклоніння, джапи, зцілення, сприяння духовному розвитку, очищення, пожертвування тощо. У тантричній джапі мантра повторюється приписану кількість разів. Після повторення приблизно дев'яти десятих загальної кількості людині слід провести Хому (поклоніння вогню). Кількість мантр, що залишилися, необхідно повторити під час жертвування вогню або гуру гхі (очищеного вершкового масла), самагри (суміші із тридцяти шести трав) і насіння чорного кунжуту (або іншої рослини, зазначеної в шастрах). При кожному повторенні мантри проводиться приношення вогню (ахуті); це робиться впродовж одної десятої, що залишилася від загальної приписаної кількості повторень. Інший підхід полягає в тім, що спочатку людина повторює запропоновану кількість мантр і тільки після цього проводить Хому, віддаючи вогню одну десяту від необхідного обсягу приношень. Якщо джапа виконується не для досягнення якоїсь певної мети*, поклоніння вогню не потрібно. Джапу можна виконувати: 1. З мантрою (зі складом АУМ на початку й наприкінці або без нього). 2. З ім'ям божества. 3. З біджами, або біджа-мантрами (слово біджа означає "зерно"). 4. Уголос. 5. Подумки.
|
|||||||||||||||||||||||
