|
Вступ Структура та функції центрів Роль керівників центрів і посадових осіб. СТОРІНКА 1 СТОРІНКА 2 Сева та відданий 1) З: Що таке Сева? Чи є це проявом бхакті, наслідком відданості? Чи це причина, один зі способів розвинути бхакті? В: Ні те, ні інше. Сева не є ні причиною, ні результатом бхакті. Вона – сама суть бхакті, сам подих бхакті, сама його природа. Вона випливає з безпосереднього досвіду бхакті, досвіду, який переконує, що всі істоти – діти Бога, всі тіла – вівтарі Бога, всі місця – місця Його обителі. (Сатья Саї говорить , т. 5, стор. 332)
2) З: Що є першим обов'язком члена групи служіння? В: Перші уроки Севи необхідно пройти в колі сім'ї. Батько, мати, брати, сестри – у цій обмеженій, тісно зв'язаній між собою групі людей, треба займатися служінням, заснованому на любові, щоб підготуватися до більш широкого масштабу служіння, яке очікує людину за порогом рідного будинку. (Санатхана Саратхи , грудень 1981, стор. 289)
3) З: Які вікові обмеження для членів Сева Дал? В: Вік може бути будь-яким, від 16 років і більше. Навіщо позбавляти людину можливості послужити або відмовлятися від її послуг, вважаючи його занадто старим? Кожний, хто має вміння й ентузіазм, дисципліну й почуття обов'язку, може знайти всьому цьому гарне застосування. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор. 126)
4) З: Свамі, якими якостями повинен володіти член групи Сева Дал? В: Ви повинні служити людям з особливою любов'ю й турботою. Не ходіть з поважним виглядом, пишаючись тим, що ви севадал; будьте скромні й смиренні, спілкуйтеся з людьми з любов'ю в серці, лагідністю в розмові й приємністю у вчинках. Значок, що ви носите, дає вам право бути слугою, а не хазяїном або паном над іншими. Якщо ваші серця наповнені гордістю й почуттям переваги над тими, у кого немає такого значка на грудях, тоді самі ваші серця будуть уражені злом, викликаним цією прикрасою. Значок і краватка не дають вам права віддаватися пустим розмовам або потурати пагубним звичкам. Вони також не дозволяють вам проявляти владу над іншими або привласнювати собі чуже. Ви повинні надавати підтримку й приносити розраду тим, хто бідує, відшукувати способи й методи, які розширюють можливості надавати допомогу іншим і приносити їм радість. Пам'ятайте, що з кожним актом любові й служіння ви наближаєтеся до Божественної присутності, з кожним актом ненависті й жадібності ви усе більше й більше віддаляєтеся від нього. Ідеал служіння повинен надихати тих, у кого є влада, багатство, хто наділений здібностями й розумом, вільним часом і здоров'ям. Служіть суспільству, і суспільство буде служити вам. Почніть експлуатувати його, і це вас знищить. Покінчіть з лінню, поховаєте своє крикливе его, поховаєте спрагу влади й грошей, тоді ви придбаєте якості, необхідні члену Сева Дал, і будете підтримувати високі ідеали організації Сева Дал. (Сатья Саї говорить, т. 9, стор. 131–132)
5) З: Як мені стати гідним членом Сева Дав, і які якості такого члена? В: Вам належить викорінити егоїзм, позбутися від усякого почуття "моє–твоє" і спалити без залишку гордість, яка з'являється щоразу, коли ви думаєте, що пропонуєте служіння тому, хто бідніший або менш щасливий, ніж ви. Виконуйте свою роботу, вважаючи її святою і корисною, нехай ні «его», ні жадібність не плямують її. Вам належить досягти чистоти серця. Ви повинні вивчити свої мотиви й наміри, перевірити свої здібності й уміння, проаналізувати це й визначити для себе, чого ви сподіваєтеся досягти через севу. Спостерігайте божественність, сховану в кожній людині. Звертайте увагу на одне, що є істиною всього. Шива всюдисущий; Він – внутрішній збудник всіх істот. Він присутній завжди й усюди, як у нашому внутрішньому царстві, так і поза нами. Кожний член Сева Дал повинен мати тверду віру в цю основну істину й, усвідомлюючи це, він повинен бути смиренним і сповненим поваги й пошани до усіх. Член Сева Дав, який сіяє світлом віри в те, що Бог перебуває як у ньому самому, так і рівною мірою в усіх, може перетворити своїх рідних, близьких, суспільство, у якому він живе, а також країну, котрій належить. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 219–222)
6) З: Якими якостями я повинен володіти, перш ніж добровільно братися за виконання того або іншого Сева-проекту? В: У вас повинен бути не тільки ентузіазм і готовність служити, але також інтелект і вміння, тільки тоді ви можете бути ефективні й корисні. Ентузіазм без підготовки й уміння часто є джерелом невдач і розчарувань. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор. 126)
7) З: Чому я не можу виконувати севу індивідуально, без організації? В: Те, чого не може здійснити окрема людина, цілком під силу групі людей або суспільству. Людина, яка подорожує наодинці, пройшовши, п'ять миль, буде почувати себе втомленою і нещасною, але якщо вона відправиться в дорогу у компанії десяти інших, ті ж п'ять миль здадуться їй розважальною прогулянкою. Вона прийде до місця призначення бадьорою і повною сил. Ми бачимо, що навіть серед тварин і птахів спільне життя допомагає жити в радості й домагатися успіху. (Санатхана Саратхи, грудень 1981р. стор. 289)
8) З: Яким повинне бути моє відношення, щоб моя діяльність вважалася безкорисливим служінням? В: Спосіб, який зміцнює безкорисливе служіння, полягає в наступному. Не треба займатися служінням заради нагороди, щоб привернути до себе увагу, бажаючи одержати подяку, чи з почуття гордості за свою перевагу в здібностях, багатстві, становищі в суспільстві. Служіть, тому що вас спонукає до цього любов. Якщо ви домагаєтеся успіху, припишіть його милості Бога, який спонукав вас діяти, перебуваючи усередині вас як любов. Якщо ви зазнаєте невдачі, віднесіть це на рахунок власної невідповідності, нещирості або неуцтва. Вивчіть мотиви ваших дій, очистіть їх від найменшого сліду «его». Не перекладайте провину ні на тих, кому ви служите, ні на своїх товаришів, ні на Бога. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 54)
Сева у всіх її формах, в усьому світі – найперша садхана! Це духовна дисципліна, ментальне очищення. Без натхнення, що дає такий підхід, спонукання служити або згасне, або розів'ється в гордість і помпезність. Подумайте-но от про що: ви служите Богу чи Бог служить вам? Що робить прочанин, коли стоїть по пояс у Ганзі, набирає в долоні священну воду й, промовляючи закличну мантру, ллє цю воду як підношення Божеству (він називає це Арпан)? Він просто ллє Гангу в Гангу! Коли ви пропонуєте молоко голодній дитині або ковдру тремтячому від холоду братові на бруківці, ви всього лише передаєте дарунок Бога в сховище Божественної першопричини всього сущого! Бог служить. Він дозволяє вам стверджувати, що служите ви, однак без його волі жодна травинка не ворухнеться на вітрі. Наповнюйте кужну мить подякою Тому, що Дає й Приймає всі дарунки. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 55)
9) З: Іноді віддані починають виконувати севу з думкою про винагороду або з прив'язаності. Чи правильно це? В: Нехай вони працюють на благо інших. Звичайно, відразу вони не зможуть служити в дусі неприв'язаності. Але це неважливо. Нехай продовжують практику безкорисливого служіння, це очистить їхній розум. Коли ж розум буде досить очищений, а серце наповнене любов'ю, у якій відсутній егоїзм, вони інтуїтивно відчують існування Бога й виявлять гостре бажання реалізувати Його. (Золоте Століття, 1980, стор. 222)
10) З: Чи можу я виконувати тільки той тип служіння або діяльності в центрі, що здається мені привабливим? В: Коли ви маєте перед собою вищу мету, то де б ви не були, вона буде наповнювати вас справжньою радістю. Не шукайте тільки тієї роботи, що дає вам почуттєве або тимчасове задоволення. Не прагніть робити те, що вам подобається, але вчіться любити те, що ви робите або повинні робити. Це садхана. Коли ви охоче беретеся за будь-яку роботу, це приносить вам істинне благо. (Сатья Саї говорить, т.7, стор. 222)
11) З: Якщо я відпрацьовую всі призначені мені години служіння, чи достатня це садхана? В: Бог не буде запитувати вас, якою севою ви займалися. Він запитає, яким був мотив ваших дій, що спонукало вас узятися за це. Ви можете зважувати свою севу й хвалитися її кількістю. Однак Богу потрібна якість, якість серця, чистота розуму, святість мотивів. (Санатхана Саратхи, грудень 1981р. стор. 291)
12) З: Якщо я в точності виконую всі обов'язки, покладені на мене керівниками й координаторами, чи достатня це садхана? В: Просте виконання деяких обов'язків, які записані в правилах Сева Дал, не може бути визнане Бхакті, або актом відданості. Сумно, коли обов'язок виконується без любові. Бажано, щоб обов'язок виконувався з любов'ю. Але коли діяння любові виходять від людини тому, що така її природа, а не тому, що її зобов'язали, тоді він дійсно божественний! (Санатхана Саратхи, січень 1976р. стор.259)
13) З: Баба, я б хотів одержати Твою любов і милість, служачи своїм товаришам. Як мені це зробити? Допоможи мені, будь ласка, зрозуміти, чому служіння ближньому так важливо й так багато значить для Тебе? В: Ви повинні здійснювати різні види діяльності зі служіння в дусі садхани, якапропонує вам поважати обов'язок як Бога й виконувати роботу як поклоніння самому Господові. Сева повинна бути насичена безкорисливою любов'ю. Ваше служіння має бути винагородженим не тільки вашим власним задоволенням, але й полегшенням і задоволенням тих, кому ви служите. Якщо ви не приносите полегшення або радості, який зміст у вашому піднесеному настрої від того, що ви запропонуєте комусь допомогу? Вашою метою повинна бути радість людини, якій ви служите. Постарайтеся визначити, чи дійсно ваша допомога була дієвою, чи була вона зроблена з розумом, з урахуванням всіх особливих обставин і індивідуальності того, хто в ній мав потребу. Не думайте про славу або похвалу, думайте про благо, яке ви приносите людям. Не прагніть до реклами, прагніть запалити радістю обличчя людей, яким ви допомагаєте. Сева наближає вас до Мене. Квітка, якою є ваше серце, набуває аромату за допомогою севи, яку ви виконуєте, й у такий спосіб стає приємнішою для Мене. Через севу ви усвідомлюєте, що всі істоти – це хвилі океану Божественності. Ніяка інша садхана не приведе вас до безперервного споглядання ЄДНОСТІ всіх живих істот. Ви відчуваєте успіх іншого як свій власний. Бачити всіх у собі й себе в кожному – у цьому суть севи як садхани. Сева робить вас смиренними перед стражданнями інших. Найтвердіше серце поступово стає м'яким, як масло, завдяки участі й старанням у виконанні севи. Сева запропонована в якості однієї з дев'яти ступенів до Реалізації. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор.33–38)
14) З: Свамі, скажи нам, як і в якому дусі варто виконувати севу? В: Служіння, що полягає в догляданні за худобою, тваринами, у наданні допомоги людям – це похвальна садхана. Тримати територію навколо нашого житла у чистоті, допомагати навколишнім, ходити в лікарні й служити якнайбільшому числу хворих – у цих і подібних їм актах служіння члени Сева-організації повинні брати активну участь. Служите ви в лікарнях чи очищуєте водостічну канаву на базарі, постійно думайте про Бога, який веде вас. Такий тапас – вища форма садхани. Найбільшу Ананду (щастя) можна отримати, служачи іншим, ніж самому собі. Просто від усього серця запропонуйте допомогу тим, хто її потребує, і в результаті ви відчуєте Ананду. Кожний з вас повинен стати севадалом, який прагне допомагати тим, кому це потрібно. Коли севак (помічник) стане наяком (керівником), світ буде процвітати. Тільки кінкара (слуга) може стати санканом (хазяїном). Звичайно, доведеться повністю позбутися «его». Позбутися «его» вам допомагає служіння. Тому не звертайте уваги на те, що можуть сказати інші з приводу вашої участі в роботі зі служіння. На цих п'ятьох життєвих елементах повинно будуватися ваше життя. Бог не буде запитувати, яку севу ви виконували. Він запитає, яким був мотив ваших дій, що спонукало вас до цього. Бог шукає якості – якості серця, чистоти розуму й святості мотивів. (Санатана Саратхи, грудень 1981)
15) З: Бхагаван, чому Ти вимагаєш, щоб віддані брали участь у громадській роботі, у чому її важливість і яка її ціль? В: Ні виконання тапаса (аскези), ні паломництво у святі місця, ні вивчення шастр, ні занурення в джапу не допоможуть перетнути океан Сансари (круговороту народжень і смертей). Єдиний шлях, що допоможе вам одержати звільнення від Сансари, – це присвята себе служінню іншим. Воістину, людське народження священне. Немає нічого шляхетнішого, ніж використати це життя для служіння іншим і надання допомоги нужденним. Однак у слова „служіння” є більш глибоке значення, і ви повинні розуміти його. Це не просто надання якоїсь послуги, нехай само по собі це й добре. Служіння значить не просто робити добро іншим. Треба вникнути в зміст служіння. Тому кожному з вас треба виробити таке відношення й зробити дух служіння таким, щоб ви усвідомлювали: служачи "іншим", що б ви при цьому не виконували, ви служите самому Господові. Служіння повинно бути вільним від всіх егоїстичних спонукань, ніколи не думайте про винагороду за це (для себе). Не очікуйте також і не прагніть одержати подяку від людини, якій ви служите. Усе, що ви робите, ви повинні робити як поклоніння Богу, без бажання й очікування нагород, але як свій борг і привілей. Ріка завжди в русі, але її водою користуються інші. Вона не шукає для себе нагороди. Подібним чином, дерево приносить плоди тільки для того, що б віддати їх іншим, а не з'їсти самому. Корова дає молоко іншим, сама вона не п'є його. Таким чином, ріка, дерево, корова – всі вони вчать нас, як жити для інших, як служити Богові, який перебуває в усіх. Більше того, якщо ріка, дерево й корова можуть проявляти такі гідні наслідування якості самопожертви, тим сумніше бачити відсутність духу жертвування в людині, що стоїть набагато вище їх у своєму духовному розвитку. Така істинна Сева (служіння). Це безкорисливе служіння, служіння Богові. От який дух, яке відношення вам належить культивувати й практикувати. Завдяки цьому ви зможете знищити демонів самості й свій егоїзм. Безкорислива й священна любов, яку ви вкладаєте у свою роботу й служіння, приведе вас до найвищих вершин Божественного. (Послання Саї Саратхи, стор. 1–2, липень 1980)
16) З: Яким чином найкраще завоювати Божественну милість при виконанні севи? В: Кращий шлях завоювати Милість – це коритися вказівкам, діяти за порадою, підкорятися керівництву, здійснюваному з такою величезною любов'ю. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор. 131)
17) З: Чи служимо ми Богу, коли ми служимо людині? В: Люди кажуть, що служіння людині – це служіння Богу, що манавасева – це мадхавасева. Це правильне твердження. Хоча служити людству – священне завданняоднак, поки воно не зіллється з більш високим ідеалом, людям це не принесе блага, яким би величезним не було служіння. Просте повторення гасла марне, якщо служіння виконується без віри в Божественність людини, але з думкою про славу й про результати своїх дій. Яку б роботу людина не виконувала, якщо її супутником є Господь, про якого вона постійно міркує, і якщо в неї є віра в Божественну сутність людини, тоді твердження про те, що манавасева й мадхавасева – одне й теж, справедливо. (Према Вахини, стор. 79)
18) З: Свамі, чи служимо ми Богу, чи Бог служить нам? В: Що робить прочанин, коли він стоїть по пояс у Ганзі, набирає в пригорщі священну воду й, вимовляючи закличну мантру, ллє цю воду як підношення Божеству (він називає це Ар-пан)? Він просто ллє Гангу в Гангу! Коли ви пропонуєте молоко голодній дитині або ковдру тремтячому від холоду братові на бруківці, ви всього лише передаєте дарунок Бога в руки іншого дарунка Бога! Ви переміщаєте дарунок Бога в сховище Божественної першопричини всього сущого! Бог служить. Він дозволяє вам стверджувати, що служите Ви, однак без його волі жодна травинка не ворухнеться на вітрі. Наповнюйте кожну мить вашого життя подякою Тому, що Дає й Приймає всі дарунки. (Голос Аватара, ч. 2, стор.213)
19) З: Свамі, яке відношення може вважатися правильним для працівника, що вступає в Сева Самітхі? В: Коли ви вступаєте в Сева Самітхі й починаєте брати участь у її роботі, ви робите це не заради Свамі, не заради людей, але заради Дхарми, підтримувати й берегти яку – ваш борг. Прихильність до Дхарми, практичне здійснення Дхарми і її різноманітних проявів, таких як Сева й Према,– вже одне це може допомогти трансформації Манава (людини) у Мадхава (Бога). Руйнування підступної отрути егоїзму – найважливіша умова відновлення здоров'я й радісного стану розуму. Доти, поки ви не відкриєте "кран" внутрішнього джерела радості, що перебуває у вас же самих у вигляді принципу Сатчітананди, ви не зможете перебувати в Ананді. Це кращий спосіб запропонувати своїй країні найвищу севу. (Сатья Саї говорить, т. 9, стор.14)
20) З: Якою повинна бути садхана членів Сева Дал? В: Садханою членів Сева Дал повинна бути Сева, виконувана як підношення Богові. Нехай співчуття і готовність жертвувати будуть вашими очима, нехай відсутність егоїзму буде вашим подихом, а любов – вашою мовою. Такі основні елементи, на яких повинне будуватися ваше життя, якщо ви вважаєте себе севадалом. (Санатхана Саратхи, грудень 1981)
21) З: Чи варто копіювати севу, виконувану в інших центрах? В: Робити щось тільки тому, що десь це вже роблять, – ознака неуцтва. Програми повинні задовольняти місцеві потреби, розв'язувати місцеві труднощі. Вони повинні виникати із насущних проблем і бути пристосовані до місцевих умов. Варто брати до уваги те, місто це чи село, промислова чи сільська місцевість, центр паломництва чи звичайний населений пункт, район, що розвивається чи із збитковою економікою, поселення племені чи горне селище. Ті, хто запозичують ідеї інших регіонів і застосовують їх у себе, можливо, й почувають задоволення від втілення в життя якоїсь конкретної програми. Але чи стало краще й радісніше тим людям, яким вони намагалися допомогти? От, що є перевіркою правильності ваших дій. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор.32 і 33)
22) З: Як Саї-робітнику залишатися спокійним у ситуаціях, коли стає важко зберігати дисципліну й порядок? В: Стан Прашанті повинен перебувати у ваших серцях; не слід хвилюватися, турбуватися, гніватися або впадати в розпач. Поводьте себе з належною гідністю. Кращий спосіб висловити їм свою повагу – спілкуватися з ними так, начебто це розсудливі, прекрасні, гідні люди. Якщо хтось із них розмовляє голосно, не знаючи, що в цьому місці не можна порушувати тишу, не кидайтеся до нього, не шикайте й не затискайте йому рот долонею. Підійдіть і скажіть йому пошепки, які тут правила й порядок. Тоді він, напевно, стане співробітничати з вами й закликати дотримуватися тиші й інших. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор. 125)
Я знаю, багато помічників-добровольців висувають таке виправдання: "Свамі, вони не будуть слухатися, якщо ми будемо говорити з ними лагідно; вони звикли тільки до грубого поводження." Я ніколи не виправдовую таких працівників. Помилка завжди полягає в манері говорити, пояснювати свої дії, у настрої, відношенні, підході. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор.124)
...коли ви просите інших дотримуватися тиші, тисяча очей будуть стежити, чи дотримуєтеся тиші ви самі. Ви не повинні проявляти нетерпіння або гнів; ви не повинні виявляти особливого ставлення до односельців або жителів вашого регіону, які розмовляють однією з вами мовою, так само як не повинні виражати неповагу або зневагу до представників інших регіонів, до тих, хто розмовляє чужою для вас мовою. У кожному разі, намагайтеся визначити для себе, яка дія буде Мені приємною, а потім відповідно дійте. У незалежності від того, дивляться на вас, чи ні, Я завжди буду з вами, де б ви не були, зараз або пізніше, тут або десь ще. Тому будьте щирі, не намагайтеся схитрити, прикинутися або обдурити. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 95)
...Ворона сидить на спині бика й довбає дзьобом свіжу рану. Вона не має уяви про біль, яку заподіює її дзьоб... добровольці не усвідомлюють, яку біль наносять їхні злі слова або просто жести, які виражають обурення або презирство. Уявіть, як би ви сприйняли такий жест, опинившись у подібній ситуації, і постарайтеся уникати цього. Завжди намагайтеся поставити себе на місце іншого й дійте, виходячи із цих міркувань. Тоді ви не помилитеся. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 96)
23) З: Я не згодний з тим, як координатор-співробітник керує Сева-проектом. Як мені підійти до нього й сказати, що я не хочу в цьому брати участь? В: Я раджу: "Навіть якщо ви не можете зробити послугу або люб'язність, то принаймні розмовляти люб'язно ви можете". Це значить, що ви повинні очистити свою мову від цинізму й глузування і бути щирими й доброзичливими. У вас і ваших співробітників можуть бути різні методи й програми, але це не повинне кидати тінь на ваші стосунки. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 226)
24) З: Як бути, якщо іноді голова центру або координатор групи Сева Дал не цінують виконуваної мною роботи? В: Не думайте про славу або похвалу, думайте про благо, яке ви принесете людям. Не треба прагнути до популярності й реклами, робіть все можливе, щоб радість засвітилася на обличчях тих, кому ви допомагаєте. (Санатхана Саратхи, січень 1976, стор.259)
25) З: Чому так буває, що іноді Сева, виконувана нами, не цінується тими, кому вона призначена, або не приносить очікуваних результатів, Свамі? В: Всі ви зайняті виконанням севи того або іншого виду, і Я знаю, що результат вас розчаровує. Служіння не приносить щастя ні вам, ні тим, кому ви служите. Однак намагайтеся розвивати Прему, або безкорисливу любов, засновану на Сатьї, Дхармі та Шанті. Намагайтеся наповнити кожний акт свого служіння цією Премою, намагайтеся бачити кожний акт служіння вам очима Преми. Тоді не буде розчарування. Людина, що служить, є одночасно тим, кому служать; ви служите самому собі, коли служите іншому. Ви служите іншому тому, що його страждання заподіюють вам біль, і, полегшуючи їх, ви хочете позбутися цього. Якщо ви не відчуваєте болю іншого, ваше служіння буде неповним і нещирим. (Сева Дал, 3/1981, стор.11)
26) З: Якою має бути моє відношення у випадку, коли той, кому я служу, не задоволений цим? В: Виконуйте севу, доручену вам, сумлінно й до успішного кінця. Не має значення, якщо той, кому вона призначена, не повністю вдоволений. Ви повинні робити все можливе, відкинувши невпевність, не шукаючи схвалень. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор. 127)
27) З: Свамі! Іноді буває важко уникнути розбіжностей. Що нам робити? В: Ви повинні працювати разом, радісно, як брати й сестри. Якщо між вами виникають розбіжності, як можна виконувати севу з єдиною спрямованістю й ентузіазмом? У такому випадку ви повинні спокійно й з любов'ю усунути розбіжності й взяти севу за основу своєї діяльності. Коли Сева закликає вас, усі повинні прийти разом, як один. Не повинно бути ніякого політиканства в області севи, яку ви виконуєте. Ніяка ідея про поділ не повинна плямувати ваших думок. Не розмовляйте різко або грубо. М'якою і приємною мовою ми можемо трансформувати навіть демонічні натури в славних, гарних людей. Слова виливають мед, слова – це запашні квіти, у словах зберігається ведична мудрість. Словами можуть створюватися небеса. Або пекло. (Санатхана Саратхи, січень 1992)
28) З: Як відвідувати лікарні? В: Відвідуйте хворих у лікарнях, читайте їм гарні книги, сидячи поруч із ними; пишіть за них листи; загалом, будьте ласкаві й дружелюбні з ними в їхній самітності й хворобі. (Сатья Саї говорить, т. 8, стор. 194)
29) З: Як нам здійснювати служіння в лікарнях? В: Вам не обов'язково одягати уніформу або виставляти напоказ значок севадала, так само, як хворому не обов'язково одягати уніформу благання про допомогу або виставляти напоказ значок свого болю. Сядьте поруч із ним, як ви сиділи б з вашим братом. Тримайте його за руку, дивіться в його очі зі співчуттям, наповніть його долоні прасадом, запитайте, чим ви можете йому допомогти, і дозвольте сльозам подяки литися з його очей, які будуть прояснюватися. Це буде нагородою, яка підтримає й зміцнить вас. Але навіть якщо ніхто не скаже вам спасибі, якщо вас будуть зустрічати холодним мовчанням або вороже, продовжуйте, оскільки така ваша природа – давати й прощати. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор.261)
30) З: Чи може вважатися, що відданий, працюючи у лікарні, будинку літніх тощо, займається служінням – у духовному змісті? В: Люди можуть стверджувати, що вони зайняті громадським служінням, що вони керують або беруть участь у державних програмах з поліпшення добробуту суспільства. Однак, щоб вони не робили, якщо це виконується як робота, за яку одержуєш гроші, без натхнення, самозречення й щирої любові, це не може називатися служінням. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор.329)
31) З: Як, Свамі, ставитися до донорства? В: Звичайно, це похвальне служіння. Однак пам’ятайте, що є щось більш схвальне: насичувати кожну клітинку кров'ю, яка циркулює у вас, любов'ю й духом відданості Богові. (Санатхана Саратхи, червень 1976, стор.93)
32) З: Займаючись севою, чи не збільшую я для себе кармічних вузлів? В: Де б ви не були, і що б не робили, робіть це як акт поклоніння Богові, акт відданості Йому, акт прославляння Його, Натхненника, Свідка, Учителя. Не поділяйте свою діяльність на "це для мене", а "це для Бога". Навіть якщо ви ділите нуль на нуль, ви одержуєте один. Коли ви працюєте, не повинно бути ніякого залишку, нічого не можна залишати. Розглядайте свою роботу як одне. Немає, як вчать Шастри, ніякого залишку чи балансу, у вигляді боргів, хвороби, почуття помсти в циклі народження й смерті. Завершіть все до кінця. Ніщо не повинно повторитися. Якщо ви приносите всі свої дії до ніг Господа й очищаєте їх від найменшого сліду егоїстичної прихильності, наслідки не будуть зв'язувати вас; ви вільні, ви звільнені, ви одержали мокшу. (Сатья Саї говорить, т. 6, стор. 33)
1) З: Що таке обов'язок, дисципліна й відданість? В: Запам'ятайте: і обов'язок, і дисципліна, і відданість, всі три абсолютно необхідні кожному в нашій організації. Ви можете бути відданим, ви можете виконувати обов'язки, покладені на вас, однак якщо у вас не буде дисципліни, інші дві якості марні. Багато хто з вас кинулися вперед, коли Я йшов сьогодні вранці, і простягали руки, щоб торкнутися Моїх ніг, падаючи при цьому на інших. Це явний приклад того, як відданість виходить за рамки дисципліни. Дисципліна повинна регулювати й контролювати не тільки вашу діяльність як члена організації, але й будь-яку іншу діяльність вашого життя. (Сатья Саї говорить, т. 9, стор. 14)
2-3) З: Що в точності означає слово "обов'язок"? В: Під словом "обов'язок" Я не маю на увазі всі пункти роботи, дорученої вам вашими керівниками або громадою. Обов'язок має на увазі відповідальність за те, щоб ваші рухи, слова, поведінка й дії не заважали й не заподіювали шкоди іншим. Якщо хтось іде по вулиці, помахуючи довгим ціпком, він повинен пам'ятати про людину, яка йде позаду. Якщо ви вільні розмахувати ціпком, він вільний діяти так самое, то ж обоє повинні поводитися таким чином, начебто в них є обов'язок по відношенню один до одного. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 46)
4) З: Чи не є правила й приписи перешкодою вільному вираженню моєї садхани? В: Не треба відчувати невдоволення із приводу правил і приписів, які пред'являє вам організація; вони встановлені для вашого ж блага. Регулювання лежить у самій основі світобудови. В океанів є береги, є межа і край у вогню й вітру. Людське тіло повинно підтримувати температуру лише до 98,4°F, щоб не відчувати жару. Серце повинно стукати певне число разів у хвилину; подих повинен складатися з 21600 вдихів за добу. Як, у такому випадку, може організація обійтися без приписів деяких правил і обмежень? (Сатья Саї говорить, т. 10 , стор. 45)
5) З: Для чого потрібні правила й приписи і яка від них користь? В: Для того, щоб допомогти садхаку домогтися певного результату (досягнення знання Атми як своєї істиної суті), необхідно встановити деякі суворі правила й обмеження. Хворобу не можна перемогти лише ліками, необхідний також суворий режим харчування й питва, зміна звичок. Всі "хворі" бхава-рогою, нескінченною подорожжю від народження до смерті й від смерті до народження. Повторення імені Господа – ліки, але воно має підкріплюватися "режимом", дисциплінарними обмеженнями й законами. "Na sreyo niyamam vinaa" – "He буває духовного прогресу без регульованої дисципліни". Пісню приємно слухати, тільки коли є гармонічна мелодія й належний ритм – рага й тхала. Таким чином, для вашої духовної практики в цих групах служіння деякі правила дисципліни обов'язкові, і їх необхідно суворо дотримуватися. Вам не слід ухилятися від них. (Санатхана Саратхи, січень 1978, стор. 2)
6) З: Мені важко додержуватися правил і приписів. Що робити? В: Правила, які ми встановлюємо, можливо, сприймаються деяким із вас як уколи ножом, удари молотком. Однак вони призначені зцілювати й поєднувати. Схиліться перед ними, щиро дотримуйтеся їх у своїй діяльності – і шлях ваш буде м'яким і рівним, немов посипаний квітами. Я благословляю вас дотримуватися їх і одержати максимальну користь і вигоду від вашої дисципліни й відданості. (Сатья Саї говорить, т. 8 , стор. 76)
7) З: Чи так вже нам необхідно носити краватки й значки? В: Не вважайте значок і краватку, які ви носите, перешкодою своїй волі. Вони служать нагадуванням про високу місію, покладену на вас, це ключі до вашого усвідомлення вищої Реальності через садхану служіння. (Стаття Саї говорить, т. 10, стор. 37)
8) З: Я люблю Свамі! Хіба цього недостатньо? Чому я повинен підкорятися правилам і приписам? В: Дисципліна вимагає суворого дотримання правил, приписів і вказівок. Почуття боргу принесе результати тільки при підпорядкуванні дисципліні, а відданість Саї й вчення Саї – це та основа, на якій зароджується почуття обов’язку, що змушує вас додержуватися вимог дисципліни. Не будьте частковими відданими, які ведуть один спосіб життя, коли вони носять краватку й значок, і інший – коли знімають їх. Ніколи не переставайте бути садхаками й севадалами. Не забувайте про це, не змінюйтеся. На шляху служіння, який ви обрали, не повинно бути вибоїн сумнівів або купин відхилень. Рухайтеся вперед неухильно й сміливо, зосередившись на вищій меті, бажаючи лише милості Бога. Будьте рішучі й наполегливі в розвитку людського, а не мавп'ячого розуму. Не стрибайте туди-сюди, не кидайтеся від упевненості до непевності, від сприйняття до заперечення. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 38)
Дисципліна й борг повинні керувати відданістю й направляти її... Правила необхідні доти, поки члени не усвідомлять духовної єдності всіх. Коли вони вже не можуть заподіяти шкоди або переступити моральність, правила стають зайвими. (Сатья Саї говорить, т. 10 , стор. 46)
9) З: У Прашанті Нілаям від відданих вимагають дотримання суворої дисципліни. Чи є це необхідним в інших місцях? В: Деякі думають, що вимоги дисципліни в Прашанті Нілаям повинні виконуватися лише на даній території, тому ними можна зневажити за її межами. Вийшовши звідси, вони палять і лихословлять, лаються й б'ються, базікають і брешуть, затівають скандали й, ліниво розвалившись, сидять у кав'ярнях... Для вас увесь світ повинен стати Прашанті Нілаям, а не тільки цей комплекс із каменю й бетону. По суті, мир і є Прашанті Нилаям, однак людина, у силу свого неуцтва й зіпсованості, засмітила його, перетворивши в зміїну нору злочинів і ненависті. (Сатья Саї говорить, т. 5, стор.125–126)
10) З: Чи треба нам звертати увагу на свій зовнішній вигляд? В: Зверніть увагу на одяг, який вважається сьогодні модним – дивні безглузді сорочки й штани, що нагадують дренажні труби. Подивіться на бакенбарди, незрозумілі вуса й бороди, які спотворюють молоді обличчя. Зверніть увагу, яка цінність надається неохайності, примітивності фривольності. Кому це може подобатися? Тільки тому, хто сам став жертвою подібних смаків! В інших це викликає лише відразу. Коли зовнішність кричущо неохайна, як може бути чистим внутрішній зміст? Як можуть гармонія й порядність увійти в таке суєтне серце й такі забиті мотлохом мізки? (Сатья Саї говорить, т. 9, стор.29)
11) З: Як мені зберігати високі почуття, якщо хтось в організації обмовляє або бреше про мене? В: Навіть якщо вас оббрехали, ви не повинні втрачати рівноваги. Прийміть наклеп і плітки. Задоволеність – це небеса, горе – пекло, гнів – ваш ворог, спокій – броня, співчуття – ваш товариш і друг. Ви тричі повторюєте слово "Шанти", чи не так? Це робиться для того, що б сприяти встановленню миру й спокою в людському, божественному й природному середовищі вашого існування, а також щоб установити мир у вашому тілі, душі й розумі! Якщо ви чорните, ганьбите когось, це зачіпає Мене, тому що кожна людина – вираження Моєї волі. (Сатья Саї говорить, т. 8, стор.29)
12) З: Як мені реагувати, якщо я дізнаюся, що деякі члени погано говорять про мене? В: Будьте як мураха: якщо мураха знаходить цукор, змішаний з піском, то відбирає тільки цукор, не звертаючи ніякої уваги на пісок. Помічайте в інших тільки гарне, не звертайте уваги на погане. Нехай вони критикують і чіпляються до вас, ви ж зберігайте спокій і рівновагу, не приймайте їхні слова близько до серця. Нехай це залишається зовні, це всього лише пісок. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 96)
Бхаджани 1) З: Баба, дай нам, будь ласка, кілька простих вказівок про те, як проводити бхаджани. В: Улаштовуйте бхаджани якнайчастіше або принаймні раз у тиждень. Проводьте їх у громадському місці, куди можуть прийти всі, а не в приватних будинках, де деякі люди можуть виявитися небажаними. Проводьте бхаджани як можна простіше, не змагаючись ні з ким, без показухи й помпи. Зведіть всі витрати до мінімуму, оскільки для Бога важлива внутрішня спрямованість, а не зовнішні прикраси. Бог всюдисущий. Він перебуває в кожному серці, і все імена – Його. Тому називайте Його будь-яким ім'ям, яке приносить вам радість. Не можна принижувати інші імена й форми, ставати фанатиками, сліпими до їхньої слави. Коли співаєте бхаджани, думайте про їхній зміст, про послання Господу, який несе в собі кожне Його ім'я й форма, і нехай ваша мова, відчуває насолоду від всякого Імені Його. (Саї Баба, святий і психіатр, стор. 133–134)
2) З: Хто має проводити бхаджани? В: Не треба змагатися один з одним у співі Намавали, а також культивувати заздрість або ворожнечу. Нехай проводять ті, хто має гарний голос і музичні здібності. Киртан повинен тішити слух, а не різати вухо. Якщо ви не маєте приємного голосу або слуху, не заважайте виконанню, співайте про себе. Співайте так, щоб зміст і значення кожного Імені були очевидні. Не повторюйте рядок більше двох разів. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 164)
3) З: У які дні проводити бхаджани, Свамі? В: Найкраще проводити бхаджани ввечері у четвер та неділю, однак це не є нерушимим правилом, справа не в дні тижня. Головне, щоб серце було сповнене готовністю й бажанням співати з радістю й ділитися нею. (Сатья Саї говорить, т. 6, стор.180)
4) З: Чи є якісь обмеження щодо виконання бхаджанів? Чи можна їх співати будь-якою мовою або тільки на санскриті? В: Можливо, у вашій організації є такі, хто наполягає на виконанні винятково Саї-бхаджанов, щоб оспівувалися лише ім'я й форма Сатья Саї. Це велика помилка. Діючи таким чином, ви не робите Саї честі. Якщо ви привя'зуєтеся до Саї й відстороняєтеся від Крішни, ви одержуєте плюс в одному й мінус в іншому, а в результаті – нуль. Знову ж таки, не надавайте значення розрізненням – регіональним, мовним, релігійним та іншим, настільки ж несуттєвим. Наприклад, ті, хто перебільшує подібні розрізнення, доводять, що в Мадрасі варто співати тільки тамільські пісні, а в Андхра Прадеш – тільки на телугу. Якщо розділяти подібні думки, це буде підривати адх'ятмічний (духовний) світогляд, який базується на ідеї спільності і єдності всього сущого. Адже це та сфера, у якій внутрішня радість, внутрішнє задоволення, внутрішня чистота набагато важливіші зовнішнього прояву. (Сатья Саї говорить, т. 6, стор. 30)
5) З: Однак, Свамі, деякі кажуть, що потрібно співати тільки бхаджани, які виконують у Прашанті Нілаям? В: Групові бхаджани повинні проводитися з урахуванням місцевих умов і побажань людей. Деякі стверджують, що треба співати тільки бхаджани, що виконуються у Прашанті Нілаям. Однак, Бог всюдисущий, Він перебуває в серце кожного, і все імена – Його. Тому називайте Його будь-яким ім'ям, що приносить вам радість. Члени організації Сатья Саї не повинні принижувати інші імена й форми, їм не слід ставати фанатиками, сліпими до слави інших імен і форм Господа. Вони повинні приєднатися до групи, що оспівує й інші прояви Бога, і продемонструвати таким чином, що всі імена й форми – Мої. Не відмовляючись від своєї віри, вони повинні приносити радість і щастя всім. (Сатья Саї говорить, т. 6, стор. 180)
6) З: Баба, я не маю часу на бхаджани. Як бути? В: Якщо можна винести тягар ста сумнівних справ, вважаючи їх неминучими, невже одна додаткова, Нама санкіртана, виявиться таким нестерпним навантаженням? Хто справляється із сотнею "справ", безсумнівно, упорається й зі сто першою. (Саї Баба, святий і психіатр, стор.133)
7) З: Баба, деякі люди невисокої думки про бхаджани. Можеш Ти сказати щось, щоб вони змінили своє помилкове ставлення? В: Нехай деякі посміхаються над бхаджанами, називають це показухою й рекомендують замість них тиху медитацію на самоті в молитовній кімнаті. Однак, коли ви збираєтеся, щоб разом виконувати бхаджани, це допомагає позбутися егоїзму. Тоді людина не боїться глузувань і не почуває незручності, вимовляючи вголос ім'я Бога. Більше того, його надихає відданість інших. Гурт людей, яких поєднують подібні почуття, допомагає вберегти тендітні паростки відданості. По суті, Нама Санкіртана (груповий спів бхаджанів) відволікає вас від думок. Тому оспівуйте славу Богові, заряджайте атмосферу Божественним трепетом і благоговінням. Віднесіться до цього, як до серйозної духовної практики, яка зменшує прив’язанність до всього минущого, яка очищає і звільняє вас від циклу народжень і смертей, що приносить страждання. Якщо ви хворі, бхаджани допоможуть вашому зціленню, і дозвольте сказати вам, що набагато краще вмерти під час бхаджанів з ім'ям Бога на вустах, ніж у якийсь інший час. (Саї Баба, святий і психіатр, стор.133)
8) З: Що таке нагарасанкіртан, Свамі? В: Це масове духовне пробудження. Збирайтеся в ранні досвітні години, приблизно о 4.30 або 5 годині, і повільно просувайтеся по вулицях, виконуючи бхаджани й прославляючи Бога. Несіть ім'я Бога в кожний будинок, нехай воно будить сплячих, очищає атмосферу вулиць, забруднених вібраціями ненависті, жадібності, розбрату. Нехай для вас і для інших день починається з думки про Всемогутнього, Милосердного, Всюдисущого, Всезнаючого Бога. Яке ще більше служіння ви можете зробити собі й іншим? Це принесе вам здоров'я й щастя. Ваш егоїзм розлетиться вщент, коли ви вийдете на вулицю й будете співати на очах у знайомих. У своєму ентузіазмі ви забудете про гордість і самолюбство. Нагарасанкіртан – це велика садхана. (Сатья Саї говорить, т.6, стор.181)
9) З: З якої причини нагарасанкіртан включений одним з пунктів у програму організацій? В: Це для вашого ж блага, щоб ви могли почати день із любові, бхакті, шрадхи й севи. (Санатхана Саратхі, січень 1978, стор. 259)
10) З: Як виконувати нагарасанкіртан? В: Не слід починати занадто рано або занадто пізно. Повільно просувайтеся по вулицях, оспівуючи всі імена й форми Господа, саме тоді, коли люди прокидаються й готуються зустріти зорю нового дня. Не носіть із собою фотографії або портрети, демонструючи свою прихильність до якоїсь однієї форми або імені. Ідіть стрункими рядами, чоловіки й жінки окремо. Не плануйте нагарасанкіртан на автобусах, велосипедах або візках. (Сатья Саї говорить, т .7, стор. 164)
Відданість Богу повинна дарувати спокій і радість, тому не допускайте, щоб Мандалі й Сатсангхі, членами яких ви є, порушували ваш спокій і спокій навколишніх. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор.170)
11) З: Я відчуваю зніяковілість і незручність, коли беру участь у нагарасанкіртані. В: Кіртан дарує Ананду його учасникам і слухачам. Це його нагорода, у цьому немає нічого соромного; це найвища форма служіння суспільству й самому собі. Відкиньте вагання й нерішучість. Навіть якщо вас ніхто не підтримує, йдіть один. Ви прийшли в цей світ поодинці, поодинці ви покинете його. Тоді чого ремствувати, що ніхто не прийшов взяти участь у кіртані, який ви проводите, просуваючись по вулицях свого села? Нехай люди сміються над вами, називають божевільним, запитують, навіщо вам це треба, – продовжуйте свою справу. Незабаром вони побачать, які ви радісні й щасливі, здорові, святі й правдиві, і поступово вони зберуться навколо вас на стежці, що веде до Бога. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор.170)
1) З: Чому джапа й медитація важливі для духовного розвитку, Свамі? Чому це є одним з дев'яти правил поведінки, запропонованих Свамі відданим? В: Всі ви задовольняєте потреби тіла, тричі в день даючи йому їжу для підтримки його в гарному стані. У такий же спосіб, регулярно, щодня, приділяйте час тому, щоб ваша внутрішня свідомість була також у гарному стані. Віддавайте годину вранці, увечері й на світанку (цей час називається брахману-хуртха) джапі й медитації на Бога. Ви побачите, що з розвитком цієї садхани до вас прийде глибокий спокій, і нові джерела сили відкриються у вас. Згодом ваш розум буде завжди зосереджений на Імені, де б ви не перебували й чим би не займалися. Toді радість і спокій стануть вашими постійними супутниками. Вам радять проводити час, практикуючи намасмарану, джапу або медитацію, тому що ви не знайдете спокою й радості в зовнішньому світі. Це цінності, сховані у внутрішньому царстві людини. З кожним вдихом, кожним видихом вимовляйте ім'я Господа. Живіть у Бозі, для Нього й з Ним. (Садхана – внутрішній шлях, стор. 11 і 36)
2) З: У чому користь джапамали в нашій духовній подорожі до Тебе, Свамі? В: Джапамала вчить вас єдності, незважаючи на те, що в ній 108 бусин. Чому 108? 108 – це результат множення 12 на 9. Дванадцять – таке число адітья, світил, що відображають об'єктивний світ і символізують, таким чином, аспект сакара (світ імені й форми, розмаїтості й мінливості). Дев'ять – це екран, на якому з'являється зображення, основа, мотузка, яку у сутінках ви приймаєте за змію, Брахман, який не має імені, який не має форми, Вічний Абсолют. Дев'ять – число Брахмана, тому що воно завжди дев'ять, у скільки б разів ви його не збільшували. Воно незмінне, оскільки на яке б число його не ділили, у результаті буде тільки дев'ять. Тому, коли ви перебираєте бусини, міркуйте про те, що у світі існують і істина, і пародія на неї. Пародія притягує, розважає, радіє, обманюючи вас, і відводить із прямої дороги на звивисту стежку. Істина робить вас вільним! (Садхана – внутрішній шлях, стор. 43)
3) З: Як правильно користуватися джапамалою (чотками)? В: Тримайте чотки під середнім пальцем, при цьому пальці трьох гун повинні бути разом. Це значить, що зараз ви виходите за межі світу властивостей і якостей, імені й форми, різноманітності й розмаїтості, який є наслідком всіх їхніх перетворень, і приступаєте до пізнання єдності. Тепер палець дживи повільно пересуває кожну бусину в напрямку до великого пальця, який представляє Брахмана. При проходженні бусини кінчики цих пальців стикаються, символізуючи злиття дживи й Брахмана, і відбувається це з кожною бусиною й кожним вдихом. Тому що в той час, як пальці викладають і одержують урок, язик також, із пранавою, повторює мантру або ім'я Бога. Джапамала дуже корисна на початкових ступенях садхани, однак у міру вашого просування джапа повинна стати самим подихом вашого життя. І тоді перебирання бусин стане зайвою й обтяжливою вправою, до якої ви втратите інтерес. Медитація на Харі (Господа) буде постійною й не залежною від місця вашого знаходження. Ось та сходинка, до якої повинна привести вас джапамала. Не варто прив'язуватися до неї навічно, це всього лише допоміжний засіб. Рятівний пояс треба зняти, коли ви навчилися плавати, як треба відкинути милиці, коли ви навчилися обходитися без них. (Садхана – внутрішній шлях. стр. 43)
4) З: Баба, скажи кілька слів про медитацію. В: Дхьяна спонукає Бога поблажливо поставитися до вас і надихає вас піднятися до Його висот. Вона сприяє вашому з'єднанню з Ним. Це царський шлях до звільнення від рабства. Медитації необхідна концентрація, яка приходить, коли над почуттями встановлено контроль. Помістіть перед своїм внутрішнім поглядом ту Форму, яку ви обрали для споглядання. Ви можете медитувати також на полум'я, на рівне пряме полум'я свічки. Уявляйте світло, яке розповсюджується в усі боки, стає більшим й більшим, яке огортає все й росте у вас доти, поки не залишиться нічого, крім світла. У славі всепоглинаючого світла зникнуть ненависть і заздрість, ці пагубні породження тьми. Знайте, що той самий Джьоті, або Світло, – в усіх. (Садхана – внутрішній шлях, стор. 99)
5) З: Свамі, поясни, будь ласка, що таке концентрація, споглядання й медитація? В: Багато хто думають, що концентрація це те ж саме, що й медитація, але це не так. Концентрація – це щось, що лежить нижче вашої свідомості, у той час як медитація є щось, що перебуває вище вашої свідомості. Однак дехто мають хибну думку, що концентрація тотожна медитації, а це веде до невірного шляху. Концентрація, або зосередження, – це те, що ми мимоволі використовуємо в нашому повсякденному житті. Ось, подивіться, зараз я читаю газету, мої очі дивляться на букви. Моя рука тримає газету, працює мій розум. Свідомість теж працює. Таким чином, коли очі роблять свою роботу, коли рука робить свою роботу, коли розум робить свою роботу, коли, нарешті, свідомість робить свою роботу, існує взаємодія свідомості, розуму, руки й очей. Тоді я можу зрозуміти зміст газети. Тобто, якщо я хочу зрозуміти, про що говоритися в газеті, то при читанні всі ці щгадані органи концентруються й у взаємодії починають працювати. І не тільки це. Якщо хтось хоче вести машину, він не зможе робити цього, якщо в нього не буде концентрації. Всі звичайні й звичні дії, такі як ходьба, мовлення, читання, писання, прийняття їжі – все це ми виконуємо лише в результаті концентрації. Якщо подібна концентрація є невід'ємною частиною нашого щоденного життя, тоді що ж ми практикуємо, щоб домогтися того, що ми називаємо "концентрацією"? Те, що ми повинні практикувати, перебуває за межами звичайної свідомості. Ми повинні піднятися від несвідомого рівня, яким є стан концентрації, до усвідомлюваного, тобто серединного положення, яке називають спогляданням. А відтіля необхідно піднятися над свідомістю, це і є медитація. Між концентрацією й медитацією перебуває проміжна зона, що межує із обома, – це споглядання. Перебувати в стані споглядання – значить звільнитися від мирських уподобань. Якщо ви пориваєте з усіма прив’язаностями цього світу, ви входите в простір споглядання. Коли ви повністю порвали з УСІМА вашими прив’язаностями, ви прориваєтеся через цей простір, і тепер ви в медитації. (Пришестя Шрі Сатья Саї Баби, стор. 143)
6) З: Баба, навчи мене, будь ласка, техніці медитації на світло. В: На початковому етапі приділяйте медитації щодня кілька хвилин. Незабаром час, коли ви будете відчувати хвилюючий стан спокою, обов'язково збільшиться. Поставте перед собою лампаду з яскравим рівним полум'ям або свічу. Сядьте перед нею в падмасані або будь-якій іншій зручній позі. Протягом деякого часу уважно дивіться на полум'я. Потім, закривши очі, намагайтеся уявити полум'я усередині вас, в області міжбрів'я. Відтіля опускайте його в центр грудної клітки, у лотос вашого серця. Коли полум'я досягне серця, уявіть, що один за одним розкриваються пелюстки лотоса, світло обмиває кожну думку, почуття, спонукання, видаляючи відтіля темряву. Тепер темряві немає пристановища, їй доводиться відступити перед силою світла. Уявіть, що світло наростає, стає ширше і яскравіше. Нехай воно проникає у ваші руки і ноги, тепер вони ніколи не зможуть робити сумнівних, темних і злих діянь. Вони стали інструментами Світла й Любові. Далі нехай світло досягає вашої язика, і відтепер ні неправда, ні наклеп, ні злість не торкнуться його. Нехай світло підніметься до очей і вух, щоб знищити там всі темні бажання. Тепер нехай ваша голова наповниться світлом і всі злі думки покинуть її, тому що місце їхнього перебування – темрява. Уявіть, що світло всередені вас стає усе інтенсивнішим, і воно стане таким. Нехай воно висвітлює все навколо вас і збільшуються колами, що розширюються, охоплюючи ваших улюблених, рідних і близьких, друзів і товаришів, ворогів і суперників, а також незнайомих людей, всі живі істоти, увесь світ. Залишайтеся, скільки можете, у цьому захоплюючому стані свідкування світла. Якщо ви поклоняєтеся Богу у будь-якій формі, постарайтеся візуалізувати цю форму у всепроникаючому Світлі, тому що Світло є Бог, і Бог є Світло. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 281–283) (Садхана – внутрішній шлях, стор. 100)
7) З: Баба, зараз я не маю часу для джапи й медитації. Сподіваюся, я зможу займатися медитацією в майбутньому. В: Якщо ви будете скаржитися, що ви не маєте часу для занять джапою або дхьяною, я відповім, що ви лінуєтеся і тільки. Як може якась незначна робота зазіхати на час, призначений для тієї єдиної роботи, заради якої народжується людина? Позбудьтеся омани, що дхьяна й джапа можуть почекати до кінця життя. Теперішній момент – найпідходящий, щоб розпочати. У цій справі немає такого поняття як "занадто рано". (Садхана – внутрішній шлях, стор. 98,99)
1) З: Яка відповідальність гуру, що навчає дітей? В: Учителі повинні намагатися допомогти кожному учневі розкрити його природні таланти й здібтності, а також розпізнати його приховані можливості. Коли ви саджаєте деревце, ви даєте йому воду й добрива, ви стежите за тим, щоб воно одержувало досить сонця й повітря. Однак, і це дивно, ваша рослина не стає ні повітрям, ні ґрунтом, ні гноєм, ні водою. Воно виростає тим самим деревом, насіння якого ви посадили. Згадайте власне дитинство й отроцтво, згадайте, як вам доводилося боротися за збереження й розвиток своєї індивідуальності, і, спілкуючись зі своїми учнями, не забувайте, що в них ті ж самі проблеми, ті ж наміри й мета. У народу телугу є приказка: "Горщик завжди старий і брудний, якщо його розбиває свекруха". Коли вона спотикається об склянку й розбиває її, вона винить невістку за те, що та його туди поставила. Коли ж невістка спотикається й розбиває склянку, винна знову вона! "У тебе що, очей немає?" – запитує свекруха. Виходить, що вона завжди права. З таким відношенням треба покінчити. Самоперевірка допомагає виправити це. В імператора Бходжі був унікальний метод перевірки вчителів і оцінки їхніх достойностей. Він ніколи не підбурював одного вчителя проти іншого. Він проводив конкурси й змагання між їхніми учнями, і робив учителям почесті відповідно до результатів цих змагань. У наших навчальних закладах, і в цьому інституті теж, студенти повинні намагатися стати схожими на своїх учителів. Вони мають поширювати наші ідеали в усьому світі. Учителі повинні своїм життям уособлювати ці ідеали, а студенти засвоювати їх і ставати ними. Атма – ось Істина Істин. Коли людина досягає її розуміння, всі знання приходять до неї. Уявіть собі кокосове дерево, що буяє горіхами. Воно відкидає на землю довгу тінь, і стільки ж горіхів у вигляді тіні ми бачимо на землі. Якщо хтось підніметься на дерево й почне зривати горіхи, можна буде також побачити, як піднімається на дерево й зриває горіхи його тінь. Подібним чином, якщо хтось шукає пізнання Атми й досягає успіхів у цьому, він може домогтися одночасно успіху й у мирському житті (яка є ілюзорною тінню), отримавши плоди цієї тіні (тобто щось незначне й перехідне). Ця шляхетна робота – важка, але священна садхана. Учителі повинні терпляче й зі смиренністю виконувати її, бути прикладом і ідеалом для своїх учнів. Тоді вони зможуть обдарувати світ безцінним даром усвідомлення Атми – через учнів, яких вони навчають. (Санатхана Саратхи, травень 1984, стор. 125)
2) З: Якою повинна бути позиція гуру відносно покарання дітей? В: Висміюючи, висловлюючи догану або караючи учнів, учителі повинні намагатися уявити себе на їхньому місці й подумати, як би вони поводилися в подібних обставинах, якби самі були учнями. Задавати собі подібні запитання – дуже корисне заняття. (Санатхана Саратхи, травень 1984, стор. 124)
3) З: Під чиїм керівництвом повинні перебувати вчителі Бал Вікас? В: Тільки вчитель із учителів може керувати вчителями Бал Вікас. Іншими словами, той, хто освоїв процес, знає, як перебороти труднощі, зрозумів завдання, значення, виявив для себе секрети освіти. Така людина повинна уміти поправити вчителя й переконати його. Може так трапитися, що президенти організацій штатів не будуть мати всіх цих якостей. Їхні здібності можуть бути досить високі відносно інших аспектів діяльності організації, вони можуть спеціалізуватися в інших сферах служіння. Тому я пропоную, щоб президент організації штату не мав ніякого відношення до Бал Вікас. Його обов'язок – організаційні питання, спостереження за роботою й керівництво Бхаджан Мандали, Сева Самітхі, Сева Дал та іншими групами служіння. Гуру Бал Вікас принесуть більше користі, взаємодіючи із самою верхівкою організації. Жінки, зайняті в Бал Вікас, легко піддаються збудженню або зневірі, і було б краще, якби вони не йшли негайно зі своїми проблемами до президента штату. До того ж часу, коли вони зв'яжуться із центральним керівництвом, їхні емоції охолонуть, а самі вони заспокояться. Вони зможуть одержати із центра більш тверде керівництво; і якщо саме відтіля будуть виходити вказівки, вони будуть наслідувати їм охочіше й з більшою готовністю. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 282)
4) З: Як діяти вчителям Бал Вікас з огляду на пильну увагу до них з боку суспільства? В: Члени й посадовці організації, Учителі Бал Вікас і члени групи служіння організації Сатья Саї в усьому світі – усі повинні пам'ятати, що вони є об'єктами пильної уваги суспільства, де б вони не були й що б вони не робили. Вони повинні бути вільні від учинків і звичок, позбутися яких вони радять іншим. Дітям учителів варто обов'язково відвідувати заняття з програми Бал Вікас. Учителі повинні мати терпіння й витримку, їм варто тримати свої почуття під контролем, не виявляти пригніченості, зневіри або хитань. Якість роботи набагато важливіше ніж кількість, тому їм не слід уживати більше, ніж вони можуть виконати. Нехай власна совість буде їм суддею: якщо вони відчувають, що в достатній мірі виконують свій обов'язок по відношенню до дітей або суспільства, тоді вони можуть бути задоволені. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 162)
5) З: Які якості повинні розвивати в собі гуру? В: Більш, ніж будь-хто інший, гуру повинен володіти саханою – спокійним і рівним характером. Він має бути готовим без досади й роздратування зустріти удари навколишнього світу. Коли хтось запитує, чи спокійний у вас характер, не виходьте із себе! Деякі гніваються усе більше й більше від запитань про це. Навіть коли ви змушені говорити з дитиною або його батьками різко, оскільки інші заходи не допомагають, нехай серце ваше буде м'яким, не дозволяйте упередженню або ворожості озлобити його. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 164)
6) З: Іноді гуру шукають недоліки в інших учителях. Це нормально? В: Звичайно, наші вчителі Бал Вікас не повинні ні заздрити чужому успіху, ні шукати в інших недоліків. Вони можуть займатися навчанням тільки після того, як самі позбудуться негативних якостей. Якщо гуру погано говорять про інших учителів, сіючи непорозуміння й розбрат, їхні учні не зможуть навчитися гарному. Тому прийміть рішення відтепер поступати тільки правильно. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 282)
Гуру повинен бути пильний, щоб бур'яни ненависті, заздрості й подібних їм пороків не пустили корінь у його власному серці. Ці бур'яни буйно розрослися в області політики, проникаючи також і в інші сфери. Учителі не повинні ставати учасниками угруповань, що суперничають, де одні пишаються своїми досягненнями, інші заздрять їхньому успіху. Дивіться на інших як на своїх братів і сестер, тому що все – одне з погляду Атми. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 288)
Виливайте свою любов на дітей навколо вас, наставляйте їх щиро й з радістю. Тільки такий підхід може виправдати участь у Сатья Саї Бал Вікас. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 288)
7) З: Що говорить Баба, якщо вчителі сваряться? В: Якщо два вчителі сваряться або проявляють недружелюбність, смішні будуть обоє. Не потрібно нічого з'ясовувати, обоє підлягають осуду за сварку. Одна отрутна комаха може знищити весь урожай. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 283)
8) З: Свамі, чому до вчителів ставляться так високо, що дорівнюють до самого Бога? В: Про гуру шанобливо говорять як про Брахму, першого аспекту Триєдності, – втілення космічної сили творіння, про Вішну, другого аспекту Триєдності, – втілення космічної сили Збереження й Захисту сущого, і Махешвару, останнього аспекту Триєдності, – втілення космічної сили руйнування. Якщо ми проаналізуємо роботу вчителя, ми переконаємося, що цей символічний опис вірний. Гуру сіє в серцях учнів насіння чеснот, мудрості й віри. Він є, таким чином, Брахмою – подібне в природі Творця. Він схожий на фермера, котрий саджає паростки в добре підготовлений ґрунт на своєму полі. Однак після цього фермер не сидить склавши руки. Він невпинно стежить за тим, щоб саджанці добре й швидко росли, він вчасно поливає їх і підгодовує добривами. Така роль Вішну в процесі виховання й освіти. Гуру не може сидіти осторонь і мовчки спостерігати за долею своїх учнів після надання їм перших уроків. Він повинен направляти кожний крок своїх вихованців, сприяти розвитку гарних звичок, розсудливості й обґрунтованих емоцій. Таким чином, він діє як Вішну, другий аспект Триєдиного Бога. На гуру лежить також обов'язок стежити за кожним кроком учня, застерігати його й допомагати, коли той робить помилку, абоколи в нього з'являються погані звички чи сумніви. Як і до фермер, який завжди готовий вчасно помітити ріст бур'янів чи появу шкідників, гуру також повинний вчасно помічати і знищувати бур'яни й шкідників виховного процесу – пороки, лінь і непостійність своїх учнів. Гуру повинен завжди усвідомлювати, яку роль він взяв на себе, у чому її духовне значення, відповідальність, цінність. Учителі – це лампочки, що освітлюють ніжні серця світлом і любов'ю. Своєю прихильністю Істині, Праведності, Миру й Любові вчителі мають запалювати ці якості в дітях. (Сатья Саї говорить, т. 11, стор. 283)
9) З: Що повинні вчителі нести дітям, Свамі? У чому суть їхніх наставлянь? В: Будьте переконані в існуванні Бога, який веде й охороняє вас. Думайте про Нього із вдячністю, Моліться Йому, щоб Він зробив вас чистішими. Любіть всіх, служіть всім. Спілкуйтеся з гарною компанєю. Відвідуйте храми й святих. (Сатья Саї говорить, т. 6, стор. 3)
10) З: Якою повинна бути роль вчителя, Свамі? В: Оскільки ви є вчителями Бал Вікас, ви не прагнете до матеріальної або грошової вигоди, тому ви маєте велику можливість допомогти в розквіті розумів і сердець дітей, зігрітих променями любові. Учитель повинен визначити для себе три обов'язки стосовно своїх учнів. 1. Розвинути в них радість фізичної праці. Тільки той, хто сам пройшов через страждання й біль, може зрозуміти того, хто їх переживає, і поспівчувати йому. 2. Сприяти фізичному здоров'ю дитини, щоб у її тілі був здоровий дух. 3. Сприяти розвитку гостроти розуму. Розум не можна виміряти або розвинути через роздачу дітям листочків з питаннями й вимогою письмової відповіді на них. Те, що учень вивчив, повинно змінити і поліпшити його поведінку й ставлення до життя. (Санатхана Саратхи, серпень 1982)
11) З: Бхагаван, поясни, будь ласка, учителям правильну перспективу освіти. В: Освіта дарує смиренність, дає положення в суспільстві та владу, а це приводить до статку і багатства. Багатство надає можливість плідно й дієво проявляти милосердя й співчуття, і в такий спосіб можна домогтися щастя в цьому світі й спокою в наступному. Тому освіта – велика творча сила для людини. Однак ефективність системи освіти й блага, які вона могла б принести, не беруться до уваги й ігноруються. Освітою тепер називають мистецтво збирати інформацію про цей світ об'єктів і матерії. Відкидається набагато важливіше завдання перетворення людської природи в божественну, бо це виходить за рамки матеріального. (Сатья Саї говорить, т. 11, стор. 1)
12) З: Які деякі з вимог, що вмсуваються перед вчителями Бал Вікас? В: Учителі повинні бути втіленням любові й терпіння. Вплив гуру має бути надзвичайно сильним, оскільки йому належить роль каталізатора в процесі зміни характеру й поведінки учнів. Робота за програмою Бал Вікас покликана підносити й виточнчувати думки й почуття вчителів у набагато більшій мірі, ніж будь-яка інша садхана. Пам'ятайте, що, будучи вчителями, ви теж, у свою чергу, маєте вчителя, який веде вас і спостерігає за вашої севою. Тому ви теж учні, і діючи як учитель, ви теж навчаєтеся рівновазі, спокою розуму й безкорисливій любові. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор.162–163)
13) З: Свамі, для чого і як члени підрозділів Махіла Вібхаг (учителі Бал Вікас) навчають дітей на уроках Бал Вікас? В: Діти програми Бал Вікас, яких учетелі опікують і навчають, є майбутньою опорою країни. Їм творити долю нації. Зробити їх гідними великого завдання, яке очікує їх у майбутньому, – такий священний обов'язок взяли на себе члени підрозділу Махіла Вібхаг – учителі Бал Вікас. Дітей треба знайомити з такими священними текстами, як Рамаяна, Бхагавата, Махабхарата, Бхагавад Гіта, Біблія, Коран та іншими. Знання цих релігійних писань розширить і зробить зрілішим їхній світогляд. Те, що вивчається в ранньому віці, залишає глибоке враження й має дуже великий вплив надалі. Це залишиться з ними на все життя й буде скарбом і надбанням. Завчання й декламація віршів та історій, характерних для наших священних традицій і культури, таких величних і витончених, підносить душу. Вони наповнюють і збагачують дух. (Сева Дал, 4/83, стор.8)
14) З: Що має бути кардинальним принципом, закладеним в основу виховання? В: Беззастережна відданість істині, віра в праведну діяльність, розвиток спокою й спонтанна щира любов. (Сатья Саї говорить, т. З, стор. 170)
15) З: Яка головна мета програми Бал Вікас? В: Бал Вікас – це первинна основа великого руху за відродження ДХАРМИ у світі. Програма дає початок поколінню хлопчиків і дівчаток із чистою і ясною свідомістю ..... (та)..... створює атмосферу, у якій можуть розвиватися й приносити плоди гарні звички й шляхетні ідеали. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор.163)
16) З: Свамі, чи можуть заняття Бал Вікас служити дітям всіх віросповідань, чи вони призначені тільки для дітей індуїстської релігії? В: Це питання виникло тому, що ви не знаєте самих основ індуїстської віри. Є тільки одна релігія, запам'ятайте це, – релігія любові, є тільки одна каста – людство. Ви повинні бути уважними й обережними, щоб на заняттях Бал Вікас жодним чином не приймати й не підтримувати "розходжень" на основі релігії, каст, віросповідання або кольору шкіри. Не заражайте, не брудніть незаплямовані чисті розуми дітей поняттям різниці між однією дитиною й іншою. Наставляйте, надихайте їх усіх рівною мірою. Вибирайте історії зі священних писань всіх релігій, щоб прищепити дітям інтерес до цінностей доброчесного життя. Кажіть їм про героїв духу всіх країн, про святих всіх релігій, тому що природа їх усіх єдина. Жодне писання не закликає до насильства й не пропонує неправду як спосіб життя. Усі релігії звеличують істину, праведність, мир, братерство й любов. Всі святі є втіленнями служіння, співчуття й зречення. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 9)
17) З: Які предмети можуть викладатися в класах Бал Вікас? В: Ви повинні говорити про рівну істинність всіх релігій. Навчайте їх на цитатах з Біблії, ідеалах християнства. Використовуйте також священні тексти зороастризму, буддизму, ісламу тощо, щоб познайомити їх із високими ідеалами цих релігій. Розповідайте їм також історії, які містяться в писаннях всіх релігій. Не принижуйте й не віддавайте переваги жодній з них. Хтось пропонував вивчити з дітьми всю Гіту. Це помилковий намір. Звичайно, якщо вони дуже цього хочуть, якщо в них є запал і ентузіазм, не перешкоджайте їм. Однак наше завдання – захоплююче й просто представити їм вчення всіх релігій. "Релігія Саї" і є гармонічне, через любов, з'єднання всіх світових релігій. Нехай деякі послідовники інших віросповідань вважають, що "Релігія Саї" суперечить їхній вірі, ми не будемо дотримуватися подібного ставлення. Ми знаходимо зміст у спільності, єдності, і не будемо обмежувати нашого бачення. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 283,284)
18) З: Якими якостями повинні володіти діти груп Бал Вікас? В: У вас повинні бути Бхал, Вінал і Вішваса – страх, смиренність і віра. Страх вчинити неправильно або говорити неправду. Смиренність перед ким? Перед старшими, учителями, батьками. Віра в що? Віра в Бога, у власні сили, у свою перемогу. Я хочу, щоб кожний з вас виріс сильною, стійкою, прямою й чесною людиною. Ваші очі не повинні бачити поганих картин, ваші руки не повинні робити поганих справ, ваш розум не повинен мати поганих думок. Будьте чистими, будьте сповнені любов’ю. Допомагайте тим, хто перебуває в гірших умовах, служіть нужденним. Тоді ви будете гідними членами крила Бал Вікас організації Сатья Саї. (Сатья Саї говорить, т. 6, стор. 53)
9) З: Як повинні поводитися діти Бал Вікас, коли в будинку гості або коли треба відповісти на телефонний дзвінок? В: Ви – члени Бал Вікас організації Сатья Саї. Ви повинні бути прикладом для інших хлопчиків і дівчат. Коли ви перебуваєте вдома, а до батька прийшли його друзі, ви повинні встати, говорити з ними чемно і ясно, приймати їх з радістю й гостинністю. Коли ви розмовляєте по телефону, не кричіть в трубку "Алло! Алло!". До старших не можна звертатися так легковажно. "Алло! Алло!" – неввічливо, це припустимо тільки серед приятелів. Мені б хотілося, щоб ви говорили "ОМ". Тоді навіть ваші батьки й старші навчаться від вас говорити "ОМ". (Сатья Саї говорить, т. 6, стор. 53)
1) З: Свамі, у чому важливість роботи крила Махіла Вібхаг? В: Робота крила Махіла Вібхаг, особливо в групах Бал Вікас, дуже похвальна. Ці жінки заслуговують найкращих слів, оскільки присвячують весь свій вільний час організаторській роботі, особливо в групах Бал Вікас, тим самим служачи майбутньому країни. (Сева Дав, 4/83, стор. 8)
2) З: Чи може крило Махіла Вібхаг мати власного лідера? В: Звичайно, Вібхаг може мати свого голову або секретаря, однак обоє повинні додержуватися порад і вказівок голови Сева Самітхі, а також виконувати правила, установлені для Самітхі. (Сатья Саї говорить, т. 8, стор. 73)
1) З: Свамі, у чому важливість роботи крила Махіла Вібхаг? В: Робота крила Махіла Вібхаг, особливо в групах Бал Вікас, дуже похвальна. Ці жінки заслуговують найкращих слів, оскільки присвячують весь свій вільний час організаторській роботі, особливо в групах Бал Вікас, тим самим служачи майбутньому країни. (Сева Дав, 4/83, стор. 8)
2) З: Чи може крило Махіла Вібхаг мати власного лідера? В: Звичайно, Вібхаг може мати свого голову або секретаря, однак обоє повинні додержуватися порад і вказівок голови Сева Самітхі, а також виконувати правила, установлені для Самітхі. (Сатья Саї говорить, т. 8, стор. 73)
Навчальні гуртки 1) З: Свамі, ми проводимо в нашому центрі навчальні гуртки й хотіли б знати, що Ти порадиш духовним шукачам? В: Ви повинні бути вільними від гордині, яка вражає деяких учених, що вивчили певну кількість древніх текстів. Не вважайте інших нижчими за себе з тієї причини, що вони не беруть участі в роботі ваших гуртків. Ви можете дуже помилятися, якщо будете робити висновок про духовний рівень людини за зовнішніми ознаками. Внутрішня чистота не виражає себе зовнішнім лиском. Осягайте значення й зміст прочитаного й завжди ставте перед собою ціль –здійснювати це на практиці. Якщо ви не будете робити цього, ваш гурток так і залишиться півколом, справжнім колом він не стане. І от на що зверніть увагу. Нехай вашим університетом буде весь Всесвіт. Ви можете осягати мудрість, спостерігаючи небо, хмари, гори, ріки, щоденний схід і захід Сонця, зміну порів року, птахів, дерева, квіти, комах – фактично всі об'єкти живої й неживої природи. Ставтеся до цих учителів із благоговінням, повагою й смиренністю, і вони дадуть вам свої уроки. Не турбуйтеся про те, що ви не знаєте санскриту, санскара – достатній спосіб, щоб одержати знання в університеті, який оточує вас. Санскрит – мова древніх писань і класичної літератури; санскара – мова серця, досконалий інструмент для плідного спілкування із природою, у всьому різноманітті прояву Божественного. (Сатья Саї говорить, т. 9, стор. 53–54)
2) З: Якщо я одержую знання із книг, навіщо мені відвідувати навчальні гуртки? В: Мета вашого навчального гуртка – не одержання знань про точку зору того або іншого автора або вчення того або іншого святого. Не інформація, але трансформація; не інструктування, а конструювання повинні бути його метою. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор.51)
3) З: Як зробити навчальні гуртки продуктивними? В: Прийміть для себе рішення мати з них користь, практикуючи те, про що ви дізнаєтеся. Щире навчання повинно проходити за таким планом: читання, розмірковування, постійне застосування отриманих знань у житті. Вивчення – це робота. Дослідження того, наскільки вивчене цінне й придатне до застосування – поклоніння. Жити істинністю й цінністю вивченого й перевіреного – мудрість. (Сатья Саї говорить, т. 10, стор. 51)
4) З: Які книги варто читати, Свамі? В: Гарні книги, які мають відношення до будь-якої релігії, такі книги можна й потрібно читати. Поширюйте гарні книги. Читайте неписьменним уголос, несіть їм духовні знання. Багато членів організації Сатья Саї вважають, що вони повинні сприяти поширенню лише ідеалів Сатья Саї і Його імені. Це неправильно. Ім'я Сатья Саї має сприяти поширенню чеснот, віри в Бога, побожності. Ім'я й форма Бога не настільки важливі, бо Його імена й форми незліченні, і яке б ім'я не вимовлялося, всі вони належать одному Богу. Єдине, що необхідно – це віра. (Сева Дав, 4/83, стор. 9)
1) З: Яка вища форма садхани, Свамі? В: Вища садхана – це повторення імені Бога з повною інтенсивністю думки й почуттів, із глибокою вірою, а також спів уголос слави Господа. (Духовний щоденник, стор. 183)
2) З: Які ідеали Саї стосовно повсякденного життя? В: У питання два аспекти: духовне життя й життя особистості як члена суспільства. У духовному розумінні, Божественне є в кожному. Божественне, Бог – це любов. Любов – це Моя, а також і ваша форма. Якщо ви дозволяєте таким негідним почуттям, як ненависть, обурення, образа, заздрість, страх, гнів тощо заповнювати ваше серце й розум, це сприяє помилковому відокремленню вас від вашого щирого "Я", тобто любові. Тоді завданням вашого духовного життя стає зосереджене зусилля очистити розум і серце. Коли розум і серце очищені, як спалах відкривається істина про Божественність людини. Навчання Сатья Саї веде вас до того, щоб розрізняти все минуще та ефемерне і завжди направляти свій духовний зір на ЄДИНУ Реальність. Практика постійної Божественної присутності рівною мірою необхідна й доброчинна. Крім духовного життя, у вас є також обов'язки перед людьми, серед яких ви живете, обов'язок сприяти духовному вдосконалюванню суспільства. На суспільство можна впливати тільки особистим прикладом. Своєюм праведною поведінкою і гармонійним життям ви викличете в інших інтерес до джерела вашого стабільного спокою й щастя. Удосконалюйте суспільство, служачи найбільш нужденним його членам. Основою служіння суспільству повинна бути любов. (Санатхана Саратхи, 12/83, стор. 302)
3) З: Бхагаван, якими повинні бути правильні взаємини між особистістю й суспільством? В: Особистість і суспільство дуже тісно взаємозалежні. Обоє повинні вдосконалюватися. Ананда повинна виливатися на індивідуума й наповнювати озеро – суспільство, а відтіля спрямовуватися в океан Божественної особистості. Суспільство – це просте назва для груп індивідуумів, у нього немає фізичного тіла. Індивідууми – це клітини, що живлять і забезпечують життєдіяльність організму, названого суспільством. Суспільство формує індивідуума, забезпечує арену для його розвитку й установлює ідеали, які він повинен засвоїти. Якщо особистість сильна, розумна, орієнтована на служіння й ефективна в роботі, суспільство від цього тільки виграє; якщо суспільство усвідомлює свою роль і необхідність його очищення смиренністю й мудрістю, виграє індивідуум, член такого суспільства. Саї вирішив перетворити особистість і суспільство, сприяючи їх загальному духовному відродженню при впливі одного на іншого. Звідси створення організації Сатья Саї і її підрозділів у всіх країнах – для сублімації людського в Божественне. (Сатья Саї говорить, т. 9, стор. 11)
4) З: Свамі, чи досить сприймати вібрації, коли молишся, вимовляєш мантри або співаєш бхаджани, без розуміння їхнього змісту? В: Вимовляючи молитви, мантри й подібні їм вираження, треба знати справжнє щире значення слів, їхній глибинний зміст і сенс. Один чоловік, приміром, не знав повного значення слова "Шива". Під цим словом він мав на увазі форму Господа, що, як уявляється, живе на горі Кайласа разом зі своєю дружиною й сімейством. Він сказав мені, що "Шива" значить "Я є Шива" і був шокований, коли його запитали: "Тоді, що таке Парваті для вас?". Багато хто займаються джапою і співають бхаджани, але не знають значення й ціни слів, які вимовляються ними механічно. Старші, що пропагують мантри й видають себе за духовних учителів, самі не знають внутрішнього змісту того, що вони рекомендують або передають своїм учням. "Шивохам" означає, що ви божественні. (Сатья Саї говорить, т.9)
5) З: У чому важливість тиші, Свамі? В: Будьте мовчазні самі, це викличе мовчазність в іншіх. Не звикайте кричати, розмовляти багато й голосно. Обмежте контакти до мінімуму. Несіть із собою атмосферу спокійного споглядання, де б ви не перебували. Є люди, які живуть у постійному шумі, гуркоті та гаморі. Незалежно від того, перебувають вони на виставці чи на ярмарку, в готелі або храмі, або в Прашанті Нілаям, – вони не дають спокою своїм язикам і, схоже, ніколи не зупиняються. Такі люди не просунуться вперед на шляху до Бога. (Садхана – внутрішній шлях, стор. 169)
6) З: Які достоїнства мовчання, Баби? В: Одним з перших принципів правильного життя є практика мовчання. Бо голос Бога можна почути серцем тільки тоді, коли язик мовчить. Зберігайте звук, оскільки цей скарб елемента акаша, еманація самого Господа. Мовчання – це мова духовного шукача. Лагідна приємна мова є вираження щирої любові. Любов співає колискові. Вона несе бальзам страждущій душі. (Сатья Саї говорить, т. 7, стор. 207)
Автори: Шанті Джагадішан, Санта Крішнан, Д-р Вонг, Кан Фатт, Т. К. Надараджах, Ричард Вонг, Даніель Йеох, Ки Чонг, Кіран Кумар, Т. Р. Сундрама (старший). |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
СТОРІНКА 1 СТОРІНКА 2 | |||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||
Час Саї
Про Саї
