КОСМОЛОГІЯ
РОЛЬ ЛЮДИНИ В ЗОРОАСТРИЗМІ
СВЯЩЕННІ ТЕКСТИ Й БОЖЕСТВА

АВЕСТА

КОСМОЛОГІЯ

    За зороастрійською концепцією світобудови світ буде існувати протягом 12 тис. років. Уся його історія умовно поділяється на чотири періоди, у кожному – по 3 тис. років. Перший період – предіснування речей та ідей, коли Ахура-Мазда створює ідеальний світ абстрактних понять. На цій стадії небесного творіння вже існували прообрази всього, що пізніше було створено на землі. Цей стан світу називається менок (тобто "невидимий" або "духовний"). Другим періодом вважається створення тваринного світу, тобто реального, зримого, "населеного тваринами". Ахура-Мазда створює небо, зірки, Місяць і Сонце. За сферою Сонця перебуває житло самого Ахура-Мазди.
    Одночасно починає діяти Ахриман. Він вторгається в межі небозводу, створює планети й комети, що не підкоряються рівномірному руху небесних сфер. Ахриман забруднює воду, насилає смерть на першу людину Гайомарта. Але від першої людини народжуються чоловік і жінка, що дали початок роду людському. Від зіткнення двох протиборчих початків увесь світ починає рухатися: води починають текти, виникають гори, рухаються небесні тіла. Щоб нейтралізувати дії "шкідливих" планет, Ахура-Мазда до кожної планети приставляє благих духів.
    Третій період існування світобудови охоплює час до появи пророка Зороастра. У цей період діють міфологічні герої "Авести". Один з них – цар золотого століття Йїма Сяючий, у царстві якого ні "ні жари, ні холоду, ні старості, ні заздрості – творіння девів". Цей цар рятує людей і худобу від потопу, побудувавши для них спеціальний притулок. У числі праведних цього часу згадується й правитель якоїсь території Віштаспа; саме він став заступником Зороастра.
    Останній, четвертий період (після Зороастра) буде тривати 4 тис. років, протягом яких (у кожному тисячолітті) людям повинні з'явитися три Рятівники. Останній з них, Рятівник Саошьянт, що, як і два попередні Рятівники, вважається сином Зороастра, вирішить долю світу й людства. Він воскресить мертвих, переможе Ахримана, після чого настане очищення світу "потоком розплавленого металу", а все, що залишиться після цього, знайде вічне життя.
    Оскільки життя ділиться на благо й зло, варто уникати зла. Острах опоганення джерел життя в будь-якій формі – фізичній або моральній – є характерною рисою зороастризму.

    
РОЛЬ ЛЮДИНИ В ЗОРОАСТРИЗМІ

    У зороастризмі важлива роль приділяється духовному вдосконалюванню людини. Головна увага зосереджується на діяльності людини, яка заснована на тріаді: добра думка, добре слово, добре діяння. Зороастризм привчав людину до чистоти й порядку, учив співчуттю до людей і подяки батькам, сім'ї, співвітчизникам, вимагав виконувати свої обов'язки стосовно дітей, допомагати одновірцям, піклуватися про землю й пасовища для худоби. Унаслідування цих заповідей, що стали рисами характеру, з покоління в покоління зіграло важливу роль у виробленні життєстійкості зороастрійців, допомогло витримати тяжкі випробування, що постійно випадали на їхню долю протягом багатьох століть.
    Зороастризм, надаючи людині право вибору свого місця в житті, закликав уникати творити зло. У той же час за зороастрійським віровченням доля людини визначається фатумом, але від її поводження в цьому світі залежить, куди потрапить її душа після смерті – у рай, чи в пекло.
    
    
СВЯЩЕННІ ТЕКСТИ Й БОЖЕСТВА

     Текст "Авести", що дійшов до наших днів, складається із трьох головних книг – це "Ясна", "Яшти" і "Відевдат". Витяги з "Авести" складають так звану "Малу Авесту" – збірник повсякденних молитов.
     "Ясна" складається з 72 глав, 17 з яких є "Гати" – гімни пророка Зороастра. Судячи з "Гат", Зороастр – реальна історична особа. Він походив із небагатої сім'ї з роду Спитама, батька звали Пурушаспа, мати – Дугдова. Його власне ім'я – Заратуштра – древньою пехлевійською мовою може означати "володіючий золотавим верблюдом" або "той, хто веде верблюда". Треба відзначити, що ім'я досить звичайне. Малоймовірно, щоб воно належало міфологічному героєві. Зороастр (у Росії його ім'я традиційно вимовляється в грецькому варіанті) був професійним жерцем, мав дружину й двох дочок. На його батьківщині проповідь зороастризму не знайшла визнання й навіть переслідувалася, тому Зороастру довелося утікати. Він знайшов притулок у правителя Віштаспи (де той правив, дотепер невідомо), який прийняв віру Зороастра.
    

Храм вогню
(можлива реконструкція):
1 - Чаша з вогнем
2 - Вхід
3 - Зала для людей, що моляться
4 - Зала для жерців
5 - Внутрішні дверні прорізи
6 - Службові ніші
7 - Отвір у куполі


    

БОЖЕСТВА ЗОРОАСТРІЙЦІВ

    Зороастр був "осінений" щирою вірою в 30-літньому віці. За переказом, одного разу на світанку він пішов до річки за водою щоб приготувати священний напій – хаому. Коли він повертався, перед ним виникло видіння:
    він побачив сяючу істоту – Воху-Мана (Благий помисел), який і привів його до Бога – Ахура-Мазди (Владики порядності, праведності й справедливості). Одкровення Зороастра не виникли на порожньому місці, їхні джерела – у релігії ще більш древній, ніж зороастризм. Задовго до початку проповіді нового віровчення, "відкритого" Зороастру самим верховним Богом Ахура-Маздою у древніх іранських племен шанувалися бог Митра – уособлення договору, Анахіта – богиня води й родючості, Варуна – бог війни й перемог та інші. Вже тоді склалися релігійні обряди, пов'язані з культом вогню й готуванням жерцями хаоми для релігійних церемоній. Багато обрядів, ритуалів й героїв належали ще епосі "індоіранської єдності", у яку жили протоіндоіранці – предки іранських і індійських племен. Всі зазначені божества й міфологічні герої органічно ввійшли в нову релігію – зороастризм.
    Зороастр учив, що вищим божеством є Ахура-Мазда (пізніше він називався Ормузд або Хормузд). Всі інші божества займають відносно нього підпорядковане становище. На думку вчених, образ Ахура-Мазди бере початок від верховного бога іранських племен (аріїв), які йменувалися ахура (владика). До ахури належали Митра, Варуна та інші. Вищий ахура мав епітет Мазда (Мудрий). Крім божеств ахури, які втілювали в собі вищі моральні властивості, древні арії шанували девів – божеств нижчого рангу. Їм поклонялася частина арійських племен, у той час як більшість іранських племен зараховували девів до сил зла й тьми і відкидали їхній культ. Що стосується Ахура-Мазди, то слово це означало "Владика Мудрості" або "Мудрий Господь".
    Ахура-Мазда персоніфікував собою вищого й всезнаючого Бога, творця всього сущого, Бога небозводу; він був пов'язаний з основними релігійними поняттями – божественною справедливістю й порядком (аша), добрим словом і добрими діяннями. Значно пізніше одержало деяке поширення інша назва зороастризму – маздеїзм.
    Зороастр почав поклонятися Ахура-Мазді – всезнаючому, премудрому, праведному, справедливому, споконвічному й від якого відбулися всі інші божества, – з того моменту, як побачив на березі ріки сяюче видіння. Воно привело його до Ахура-Мазди й інших божеств, які випромінюють світло, до істот, у присутності яких Зороастр "не міг побачити власної тіні".
    

    Ось у таких гімнах пророка Зороастра – "Гатах" – представлена розмова між Зороастром і Ахура-Маздою:
    
    Запитав Ахура-Мазду
    Спитама-Заратуштра:
    "Скажи мені, Дух Священий,
    Творець життя плотського,
     Що зі Святого Слова
     Є наймогутнішим,
     Найпереможінішим,
     Найблагодатнішим,
     Що дієвіше за все?
    
    Ахура-Мазда мовив:
     "Моє то буде ім'я,
     Спитама-Заратуштра,
     Святих Безсмертних ім'я, –
     Зі слів святої молитви
     Воно всього могутніше,
     Воно всього переможніше,
     Й найблагодатніше,
     Й дієвіше за все.
    Воно щонайпереможніше,
     Й найцілюще,
     Й розтрощує більше
     Ворожнечу людей і девів,
     Воно в тілесному світі –
     Отдохновення дух"!
     "Мені ім'я – Запитувальний,
     О, вірний Заратуштра,
     Друге ім'я – Стадний,
     А третє ім'я – Потужний,
     Четверте – я Істина,
     А в п'ятих – Все Благе,
     Що істинно від Мазди,
     Шосте ім'я – Розум,
     Сьоме – я Розумний,
     Восьме – я Вчення,
     Дев'яте – Учений,
     Десяте – я Святість,
     Одинадцяте – Святий я,
     Дванадцяте – я Ахура,
     Тринадцяте – я Найсильніший,
     Чотирнадцяте – Незлобивий,
     П'ятнадцяте – я Переможний,
     Шістнадцяте – Всерахуючий,
     Всевидючий – сімнадцяте,
Цілитель вісімнадцяте,
     Творець – дев'ятнадцяте,
     Двадцяте – я Мазда.
    
     ("Авеста – вибрані гімни".
     Переклад І. Стебліна-Каменського)

     Однак у всесвіті панують не тільки сили добра, але й сили зла. Ахура-Мазді протистоїть зле божество Анхра-Майнью (Ахриман, зустрічається також транскрипція Ариман), або Злий дух. Постійне протиборство між Ахура-Маздою та Ахриманом виявляється в боротьбі добра зі злом. Таким чином, для зороастрійської релігії характерна наявність двох початків: "Воістину, є два первинних духи, близнюки, що славляться своєю протилежністю. У думці, словах і в дії – вони обоє добрий та злий... Коли ці два духи схопилися вперше, то вони створили буття й небуття, і те, що чекає зрештою тих, хто обирає шляхи неправди, – це найгірше, а тих, хто обирає шляхи добра (аша), чекає найкраще. І от із цих двох духів один, що дотримувався неправди, обрав зло, а інший – дух святійший... обрав праведність".
    Воїнство Ахримана складають деви. Зороастрійці вірять, що це злі духи, чаклуни, злі володарі, які шкодять чотирьом стихіям природи: вогню, землі, воді, небозводу. Крім того, у них втілені гірші людські якості: заздрість, лінь, неправда. Божество вогню Ахура-Мазда створив життя, тепло, світло. У відповідь на це Ахриман створив смерть, зиму, холод, спеку, шкідливих тварин і комах. Але в підсумку, згідно зі зороастрійськім віровченням, у цій боротьбі двох початків Ахура-Мазда виявиться переможцем і знищить зло назавжди.
    Ахура-Мазда за допомогою Сперта-Майнью (Святого Духа) створив шість "безсмертних святих", які разом з верховним Богом складають пантеон із семи божеств. Саме ця ідея про сім божеств стала одним з нововведень зороастризму, хоча в основу були покладені старі уявлення про походження світу. Ці шість "безсмертних святих" є якимись абстрактними сутностями, як, наприклад, Воху-Мана (або Бахман) – заступник худоби й одночасно Добра думка, Аша Вахішта (Ордібе-хешт) – заступник вогню й Краща правда, Хшатра Варья (Шахривар) – заступник металу й Обрана влада, Спента Арматі – заступник землі й Благочестя, Хаурватат (Хордад) – заступник води й Цілісність, Амертат (Мордад) – Безсмертя й заступник рослин. Крім них божествами-супутниками Ахура-Мазди були Митра, Апам Напати (Варун) – Онук вод, Сраоши – Слухняність, Увага й Дисципліна, а також Аши – богиня долі. Ці божественні якості шанувалися як окремі боги. У той же час за зороастрійськім вчанням всі вони є породженням самого Ахура-Мазди й під його владою прагнуть до перемоги сил добра над силами зла.
    
    

Джерела й становлення релігії Обряди й звичаї Погляди із сьогодення


Світові релігії.
 Шляхи духовного розвитку

Мировые религии. Пути духовного развития

Езотерична 
картина світу

Езотерична картина світу

ДОДОМУ