Відповідно до уявлень тантристів, колись на Землі всі люди належали до однієї загальної релігії – вічної й природної Сатья Санатана-дхарми* ("істинної вічної релігії"), що дозволяла всім істотам перебувати в гармонії з Богом, природою-матір'ю й один з одним. "Завдяки практиці йоги й регулярно здійснюваним жертвопринесення... люди задовольняли богів і душі предків й дотримувалися чеснот у Крітаюзі. Завдяки вивченню вед, медитації, аскезі, милосердю, благим діянням і приборканню своїх почуттів люди мали величезну силу, мужність, мудрість й добру вдачу. Будучи смертними, вони все-таки йшли [після смерті] до богів, тому що самі були богоподібні, схильними до справжньої релігії й усі знали істину" – так йдеться про ці часи в "Маханірвана–тантрі". Надалі сила ведійскої традиції ослабла, люди духовно деградували. Втративши істинне знання, вони почали ворогувати один з одним, створили безліч вірувань й ідеологій, що сприяло лише ще більшому їхньому роз'єднанню. Тоді для порятунку основ Санатана дхарми Великий Бог-Отець Шива подарував найтаємнниче священне знання – Тантру, що є ні чим іншим, як ведасарою ("сутністю вед") і панчамаведою ("п'ятою ведою"). Священні для тантристів писання, які викладають різні містичні знання, також називаються тантрами. У них у формі діалогів Отця світу Шиви й Матері світу Шакті (Деві) розкриваються, за словами тантристів, "всі таємниці буття, шляхи знаходження всього бажаного й кінцевого звільнення". Тантри, у яких Шива виступає в ролі вчителя, який наставляє, а Шакті – у ролі старанної учениці, прийнято називати агамами. Тому тантризм іноді називають ще агамічним індуїзмом. Нігамами називаються тантри, у яких, навпаки, Шакті – вчитель, а Шива – учень. Писання, побудовані у формі діалогу Шиви або Шакті з якимось іншим божеством або святим провидцем, називаються упатантрами ("другорядними тантрами"). До упатантр прирівнюються й надбання тантричних духовних учителів – коментарі до тантр, трактати з релігійної філософії, магії, йоги й інші містичні дисципліни, а також священні тексти-агами деяких близьких до тантризму індуїстських (звичайно шиваїстських або шактистських) сект. Загальна кількість тантр невідома, тому що діалоги Шиви й Шакті тривають нескінченно. Тому нескінченний і потік священних тантр. Час від часу Шива й Шакті виявляють окремі тантри через найбільш гідних учителів тантричної традиції. Авторитетність кожної окремої тантри визначається не стільки давністю її походження, скільки чи визнають її богоодкровенним текстом авторитетні тантричні вчителями (гуру або ачар'ямі). Відомі сотні відносно доступних тантр. Всі вони написані на санскриті й, як правило, не видаються й не перекладаються на інші мови, залишаючись у манускриптах, які ретельно оберігаються від дослідників. Однак деякі тантри були видані як на санскриті, так і в перекладі на сучасні індійські або європейські мови. Саме через практичну недоступність більшості текстів тантризм усе ще продовжує залишатися, мабуть, самою маловивченою релігією. Дослідники тантричної традиції на кожному кроці зіштовхується з незліченними труднощами й загадками. Самі ж тантристи ретельно дотримуються обітниць нерозголошення таємниць свого вчення, особливо оберігаючи від сторонніх святині культу й священні тантри. Тантристи вірять, що сам Великий Бог Шива й божества-дхармапали ("захисники релігії") оберігають таємне тантричне знання від всіх тих, хто міг би зловжити цим знанням і принести відчутну шкоду не тільки іншим істотам, але й своїй власній душі. Для самих же тантристів їхні окультні пізнання й навички є не самоціллю, а всього лише засобом, що допомагає знаходити надлюдські здібності не заради влади над людьми й силами природи, а винятково з метою духовного самовдосконалення: досягнення спочатку стану богоподібності, а потім і повного з'єднання з Шивою та Шакті в стані маханірвани – "великого звільнення". Ціль людського існування для тантристів полягає в повному розкритті закладеного в душі кожної живої істоти (а не тільки людини!) стану шиватви – "божественної природи Шиви". Усвідомлюючи себе потенційним божеством, людина повинна мобілізувати всі свої сили на досягнення "блискавичного звільнення". У складному процесі пошуку душею (дживою) божественного стану Шиви тілу й взагалі різним матеріальним об'єктам приділяється винятково важлива роль. "Через насолоду (бхукті) – до порятунку ("мукті") – такий принцип тантризму. Тіло для тантристів – не "в'язниця душі", а священний храм божественної енергії. Світ – не породження ілюзії (майї), як учать брахмани, а космічне тіло Бога, наповнене його славою й силою. Осягаючи таємниці світобудови через правильне розуміння законів всесвіту й принципів взаємодії різних космічних елементів (таттв), тантрист розкриває за допомогою своїх учителів і богів-покровителів свою справжню божественну сутність. Шива тантр і індуїстський Шива пуранічних міфів дуже відрізняються. У тантризмі Шива ідентифікується з вищим (аналогічним поняттю Брахмана в брахманічстському індуїзмі) і персоніфікує собою чисту космічну свідомість, у глибинах якої схована її таємнича сила – Шакті. Шива має багато досконалостей і шанується не тільки як незбагненний і недосяжний Абсолют, але і як особистісний Бог, Бхагаван (дослівно "Власник [всіх] якостей") Рудра, як Махашактіман (Сповнений великої міці). Всією своєю божественною могутністю Шива зобов'язаний великій Шакті. Без неї Шива бездіяльний, "як труп" (шава). В індуїстській іконографії взагалі й у тантричній зокрема досить популярний образ Шакті (в образі Богині-Матері Калі), яка стоїть на лежачому Шиві. Тому на практиці більш шанується саме Шакті як творчо-динамічний аспект Бога. "Немає розбіжностей між ними. Шакті – це сам Шива", – говориться в "Гандхарва-тантрі". Поняття "шакті" (від санскр. "шак" – "мати силу", "бути здатним") у тантризмі є, мабуть, центральним і досить багатозначним. Воно перекладається як "енергія", "сила", "міць", "жіноче начало", "духовна сила" [яка передається через вчителя-гуру або знайдена за допомогою практики]". Часом тантризм і шактізм розглядаються як слова-синоніми. У "Гаятрі-тантрі" йдеться: "За допомогою з'єднання з нею весь всесвіт має енергію, тому вона називається Шакті". Шакті являє собою загадкову силу, свого роду Єдине Життя всього існуючого, включаючи Шиву й всі душі. Володіючи Шакті, Шива здатний "породити" всесвіт і всіх його мешканців – від богів до дрібних мікроорганізмів. Якщо Шива – Батько світу, то Шакті – Велика Богиня-Матір. Прояви Шакті безкінечні. Серед них є й милостиві, і гнівні образи. Однак сутнісна форма Великої Матері завжди залишається незбагненною й недосяжною для поглядів навіть богів. "О Матір, Твою вищу форму не знає ніхто. Мешканці небес шанують Твою виявлену форму в образі Калі і інших формах", – говориться у священному тексті "Шактананда-тарангіні" ("Хвилі блаженства для шактістів"). Шакті одночасно й грізна, кровожерлива Богиня, і милостива Мати. Вона – велика чаклунська сила, що зачаровує душі калейдоскопом своїх божественних ігор (ліл), які змушують всіх живих істот забути свою справжню природу й підпасти під владу закону карми й нескінченних перероджень у різних формах. Але вона ж є великою силою, яка рятує та приводить душі назад до Шиви, до Бога. "Ти – Велике Знання й Велика Ілюзія, Велика Мудрість і Велика Пам'ять! Ти – Велике Забуття й Всеволодарка, Велика Богиня й Велика Демониця!" – так славлять Богиню-Матір "Деві-махатм'я" ("Величання Богині"), один із найшанованих індуїстами священних текстів. Тому будь-яка релігійна практика тантристів неминуче звернена більш до Шакті, ніж до Шиви. Більше того, в "Ніруттара-тантрі" сказано, що "неможливо досягти звільнення без осягнення Шакті". Тантристи прагнуть поставити себе в ідеальні відносини із Шакті, а через неї – і з Шивою. Шива, Шакті й душі-дживи – три вічно існуючі прояви єдиної цілої реальності. Всі вони – своєрідна всесвітня сім'я (кула). Тільки одні істоти – тантристи (а ними можуть бути не тільки люди, але й боги, демони й духи) – перебувають у постійній гармонії з Батьком-Шивою і Матір'ю-Шакті, наслідуючи у всьому дусі й букві світової санатана-дхарми, а інші – ті, які не хочуть визнати себе тантристами й жити за законами "найприроднішої релігії", приречені на незнання своєї істинної природи й, отже, на безрадісні переродження в найогидніших формах (у тому числі й у пекельних світах). Ціль тантричної релігії – "зібрати всі душі в єдиній божественній сім'ї Шиви й Шакті" і тим самим покласти кінець людській заздрості, злості й безглуздій ворожнечі. Тому самі тантристи називають свою релігію "релігією сім'ї" (кула-дхармою), "душею всіх релігій". Тантристи вірять, що коли каліюга (час, у якому живе сьогоднішнє людство) "увійде в повну силу", то всі релігії будуть поглинені тантричною кула-дхармою і всі люди на землі стануть тантристами. Сучасних тантристів Індії й Непалу давні пророцтва надихають на поширення свого віросповідання за межами Індостану. Раніше зовсім невідомий у Європі й Америці тантризм наприкінці XX ст. привернув до себе увагу в країнах Заходу. З іншими поглядами на Тантру Ви можете познайомитися тут: Езотерична картина світу а також Вігьяна
Бхайрава Тантра).
(російською) Тантра i Йога
(російською)
|
||||||||||
|
Історія
Сатья Саї Баба