КОСМОГОНІЯ (ВИНИКНЕННЯ, ІНУВАННЯ ТА ЗАГИБЕЛЬ СВІТУ)
СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА УЯВЛЕННЯ ПРО СМЕРТЬ ВЕДІЙСЬКІ БОГИ Давньоіндійському погляду на світ здавна була властива ідея троїчності божественних сил, їхньої триєдності. Варто згадати хоча б прото-Шиву з його трьома обличчями або три основні групи індійських богів і об'єднання головних з них по три, як, наприклад, Агні, Індра й Сур’я. В індуїзмі ця ідея втілилася в Трімурті – "потрійному образі". У Трімурті злилися три боги, які стали головними в індуїзмі: Брахма, Вішну і Шива. Всі вони були проявом єдиної божественної суті, але за кожним закріплювалася певна "сфера діяльності". Брахма був творцем світу, Вішну – його хоронителем, а Шива – руйнівником, але він же відновлював його заново. Усі три боги нерідко зображувалися разом: вони або стояли поруч, або їхні тіла немов виростали одне з одного. Якщо у ведійскій релігії головним і єдиним був той бог, до якого давній індієць звертався в момент ритуалу, то в індуїзмі виділився "головний" бог, якому індуїст поклонявся все життя. Якщо у ведичній міфології три сфери світобудови й всі предмети і явища видимого світу розподілялися між трьома групами богів, то в індуїзмі кожний з великих богів відповідав за весь всесвіт, або створюючи, або зберігаючи, або руйнуючи його.
|
||||||
|