Ім'я Тара походить від санскритського кореня «тр», що означає "переносити". Ця богиня переносить людину через океан відносного буття (сансари) . Вона є шакті Акшобхі (однією з іпостасей бога Шиви).
    Існує відома легенда, яка оповідає про те, як боги й демони об'єднали свої зусилля, щоб добути з океану амріту (еліксир життя). Для збивання океану вони використали гору Меру (центральну вісь бхулоки, земного плану існування), а як мотузку – царя змій Васукі. Голову величезного змія Васукі тримали демони, а хвіст – боги. Голова змія являла собою те місце, звідки виходив полум'яний подих, тоді як хвіст був безпечним. Вся отрута змії міститься в її в пащі, так що демонам довелося триматися за вогненну, отрутну частину тіла, а боги тягли змія за мирну частину тіла. Вони прийнялися збивати океан, з якого один за одним з'явилися одинадцять прославлених і безцінних предметів (ратн) , а слідом за ними із дна моря піднялася найсмертоносніша отрута (халахала). Всі боги й демони захвилювалися, і незворушним залишився тільки бог Шива. За порадою своєї шакті Гаурі він увібрав у своє горло всю отруту, відчого його горло стало синім. У той день Шива одержав два нових імені: Акшобха, або Акшобх'я – Непідвласний (задоволенням і стражданням, отрутам і нектарам), і Нилакантха – Синєгорлий. Тара є шакті Шиви-Акшобхьї й, подібно до Махакали, являє собою ще один аспект Божественної Матері Гаурі. Після того як Шива випив отруту, яка непокоїла богів і демонів збудження й неприємні відчуття пройшли. Зрештою на поверхні океану з'явився божественний лікар і алхімік Дханвантарі з еліксиром у горщику (калаті).
    Тару називають Бхав-Таріні (та, що переносить через океан відносного існування, сансари) і Бхайя-Харіні (той, що рятує від страху перед бурхливими водами). Мореплавці повинні молитися їй, щоб урятуватися від шторму, а жителі прибережних районів – щоб уникнути повеней. Вода породжується танматрою раси (смакового відчуття). У санскриті слово "вода" є синонімом слова "життя". Вода дійсно є життям, тому що становить вісімдесят відсотків матеріального складу організму. Крім того, вода являє собою кращий розчинник, тому що в ній розчиняються майже всі речовини. До того ж, вода є сполучним початком всіх елементів. Поклоніння Тарі рятує від проблем, пов'язаних з водою; хоча сама по собі вода нейтральна, вона здатна увібрати в себе майже все й при цьому перетворюється в розчинену речовину. Обителлю води в нашому тілі є друга чакра, а місцем зосередження смаку (раси) – язик, що також пов'язаний з водою, але одночасно зв'язаний і з мовленням. Із цієї причини Тара є богинею мовлення. У Тибеті їй поклоняються як Ніл-Тарі, або Блакитній Сарасваті. Вона являє собою споконвічне звучання, нада, з якого виник увесь феноменальний світ. Перша шакті Адья є наповнена енергією свідомість, а друга шакті Двітья – наду. Тара є другою з десяти махавідій, і її іноді називають Двітьєю. Її вигляд нагадує зовнішній вигляд Калі – однак, на відміну від Калі, її язик не виглядає з рота, а в руці вона не тримає відрубану голову. На шиї Тари висить гірлянда з людських голів, тоді як у Калі ця гірлянда складається з людських черепів. І Калі, і Тара зображуються стоячими на трупі (шава). Мертве людське тіло символізує центр феноменального світу, що вичерпав свій запас раси (сутності життя).
    Тара як махавідья являє собою втілення раси (емоцій) і засобів вираження, тобто мовлення. У "Брахманда-пурані" згадується, що вона охороняє озеро з нектаром манаса. Це озеро так і називається: Манас, або "розум". Ніхто не може перетнути цеозеро без її дозволу. Богиню супроводжують багато дівчат, що катаються по озеру з піснями, танцями й хвалебними гімнами на честь Тари. Ці дівчата являють собою її шакті, яка перетинає озеро з нектаром манаса. Цей текст не вказує, що Тара відноситься до махавідій, однак явно свідчить, що вона є вищим божеством, яке разом з допомогаючими їй шакті охороняє озеро з еліксиром життя.
    У Тантрі вважається, що сіддхи Тари можуть бути досягнуті без медитацій, джапи, поклоніння, жертвопринесень, ритуальної практики й очищення елементів (бхута-шуддхі); про це йдеться в наступній мантрі:
    БІНА ДХ'ЯНАМ ДЖАП'ЯМ БІНА БІНА
    ПУДЖАДІ-ПХІ ПРІЙЄ
    БІА БАЛІ БІНА АХ'ЯСАМ
    БХУТШУДДХІАДІБХІР БІНА
    БІНА КЛЕШАДІБХІРДЕВІДЕХА
    ДУХКХАДІБХІР БІНА
    СІДДХІРАШУ
    БХАВЕДСМАТСМАТСАРВОТТМА МАТА.
    Без дх'яни (медитації), без джапи (повторення її імені або мантри) , без ритуального поклоніння,
    без жертвопринесення, без постійної практики, без очищення елементів,
    без вирішення психологічних проблем (які необхідно залишити для досягнення зосередженості на одній меті), без позбавлення труднощів, пов'язаних з фізичним тілом (асана, пранаяма),
    Сіддхи Тари можуть виявитися завдяки одному лише пам'ятанню про неї зі справжньою вірою. Якщо вимовити її ім'я в мить лиха, вона з'явиться й допоможе.
    Тому, хто присвятив себе Тарі, не обов'язково дотримуватися правил і встановлень (яму й ніяму). Йому не потрібно стежити за власною дисципліною – досить усього лише пам'ятати про Тару. Це робить Тару богинею для всіх і кожного.

Її зв'язок з мовленням зазначений накладенням яскраво-червоного трикутника на фіолетовий або ліловий фон акаші – елемента п'ятої чакри, яка вважається обителлю богині знання Сарасваті. Сарасваті-наді є однією із чотирнадцяти найважливіших наді, описаних у тантричних текстах; вона закінчується на язиці, органі мовлення. Часто кажуть, що на язиці мудрої людини сидить Сарасваті. Медитація на яскраво-червоному трикутнику, на тлі якого розміщений золотий бінду, породжує зелені кольори. Таким чином, медитація на зеленому бхупурі створює яскраво-червоні кольори, а медитація на яскраво-червоному трикутнику – зелені кольори. Така рівновага є ключем до розуміння Тари – це врівноваженість тарака (судна). Завдяки цій рівновазі човен (таріні) здатний триматися на воді й перетинати водні простори. Зелений колір –нейтральний, він ні гарячий, ні холодний, тому що являє собою поєднання теплого жовтого і холодного синього кольорів.
     Яскраво-червоний колір є кольором насильства, але зелений умиротворяє його. Проведена спочатку медитація на зеленому бхупурі породжує життєву активність (виживання найсильнішого, що опирається на насильство), а наступна медитація на яскраво-червоному кольорі створює зелені кольори й установлює рівновагу. Усе завершується медитацією на бінду – самої шакті Тарі.

Світові релігії.  Шляхи духовного розвитку

Езотерична  картина світу